Підготовка до сесії

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ ТА ВЖИВАННЯМ

         Все, що нас оточує, має назву. Слова, які зрозумілі всім, називаються загальновживаними: предмети і явища (стіл, дощ): рослини і тварини (жито, кінь)4 родинні стосунки (мати ,брат); органи людського тіла (рука); кольори (білий).

         Загальновживані слова складаютьактивний словник.

   

                 Діалектні слова - це слова, що не входять до літературної мови, а вживаються у певній місцевості: трепета (осика), бистрець (потік), ґазда(господар), туск (жаль), яр (весна), навидіти(любити) - у мові українців, що живуть у Карпатах;когут (півень), п’ястук (кулак), файний (гарний),таний (дешевий) - у мові представників Івано-Франківщини; пательня (сковорода), хопта (бур’ян),рівчак (струмок), пантрувати (стежити) - у мові подолян; живець (джерело), мигунка (блискавка) - у мові вихідців з Чернігівщини; гомоніти (говорити),кип’яч (окріп), зобува (взуття), бульба      (картопля) - у мові людей з південно-східної частини України.

Професійні слова позначають назви понять певної галузі виробництва, роду занять.

Так, вчителі вживають слова: урок, оцінка, бал.

 Терміни – це слово або словосполучення, застосоване для позначення певного поняття в галузі науки, техніки, суспільного життя: виробництво, держава; синус, трапеція, бісектриса; корінь, префікс.

           Основу масу української лексики складають власне українські слова. Але частина слів запозичена з інших мов - це запозичені(іншомовні) слова: з грецької (політик, схема), латинської (делегат, аспірин), польської (хлопець), французької (ажур), англійської (футбол) та ін. 

           Слова, які вийшли із загального вжитку, називаються застарілими. Серед застарілих слів розрізняють історизми й архаїзми:

-     архаїзми - слова, що вийшли з активного вжитку і замінені іншими: буй (хоробрий), перст (палець), ректи (говорити), град (місто);   замість давніх слів чадо, уста, десниця, зигзиця, ректитепер ми вживаємо слова дитина, губи, права рука, зозуля, сказати.

- історизми – слова, що вийшли з ужитку в зв’язку зі зміною суспільного ладу чи зникненням певних предметів: кріпак, феодал, свита, кибалка(жіночий головний убір); смерд,  вельможа, дворянин, поміщик, князь, княгиня, боярин, воєвода, війт, жандарм, гайдук, осавула, бурмістр, урядник, становий, возний, виборний. 

Застарілі слова й архаїзми складають пасивний словник. 

             

Неологізми-це слова, що з’явилися у мові з появою нових предметів, явищ, подій. Згодом неологізми переходять у розряд загальновживаних слів. Так, з розвитком космонавтики з’явилися слова: космос, космонавт, космодром. Сьогодні неологізмами є: бартер, менеджмент, рекетир, факс, телетайп, конверсія, дилер, імідж, податківець, а також усе, що пов’язане з комп’ютером та Інтернетом.                                                                                                    

Нейтральна  лексика - це загальновживана лексика. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям,  є звичайними, зрозумілими для всіх:  явища природи (сніг, дощ, вітер), тварин і рослини (корова, кіт, соловей, пшениця, соняшник, груша, дуб), родинні стосунки(батько, мати, дід, баба),  предмети побуту, страви, предмети одягу (хата, стіл, стеля, ніж, ложка, хліб, сіль, борошно, борщ, каша, костюм, пальто, сорочка), органи людського тіла (голова, рука, око, нога, ніс), кольори (червоний, зелений, рожевий, білий)... 

Емоційно забарвлена лексика виражає почуття й емоції: радість, щастя, задоволення, горе, сум, журба, надія, безнадія, любов, ненависть; оцінку (негативну чи позитивну): хороший, поганий, добрий, злий, нікчемний, грандіозний; слова, що набули емоційного забарвлення через суфікси, префікси: (машинка, машинерія,  ручище, рученька) поетична лексика, втому числі й символи: орел сизокрилий, ластівочка, тополя, калина; слова дитячого мовлення: цяця, ляля, їстоньки, вава; лайливі слова: дурень, тупака, зараза.

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – це словосполучення, що мають цілісне значення.  За значенням фразеологізм дорівнює одному слову: як кіт наплакав – мало; зарубати на носі – запам’ятати; розбити глек – посваритися; бути на сьомому небі - почуватися щасливим; брати за душу - розчулювати; робити з мухи слона - перебільшувати; мокрим рядном накрити - лаяти;права рука - найближчий помічник; мороз іде поза спиною - страшно, як сніг на голову - зненацька. 

Фразеологізми у реченні виступають одним членом речення: Зарубай на носі (запам’ятай) назавжди. (присудок). Ми ніколи не кривили душею (не обманювали). Він зайшов, як сніг на голову (зненацька). Вона завжди робить з мухи слона (перебільшує).

Вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І.Нечуй-Левицький) - фразеологізм сім мішків гречаної вовни виступає в ролі додатка (дурниць), а фразеологізм прикусила язика - у ролі присудка (замовкла).

                    Фразеологізми можуть утворювати:

- синонімічні ряди ( п’ятами накивати – дати драла – винести ноги);

- антонімічні пари ( хоч око виколи – хоч голки збирай).

-  

Розрізняють такі види фразеологізмів:

- фразеологічні зрощення - зміст фразеологізму не пов’язаний із значенням слів (врізати дуба - померти; дати драла - утекти; бити байдики - ледарювати;розбити глек - посваритися; за царя Гороха - дуже давно;бути на сьомому небі - бути щасливим;

 фразеологічні єдності - зміст частково виводиться із значення слів: товкти воду в ступі - нічого не добитися; в рот води  набрати, прикусити язика, тримати язик за зубами - мовчати; не нюхати пороху - не бути на війні; вивести на чисту воду - викрити; дивитися крізь пальці - не помічати;     п’ятами накивати - втекти; мало каші з’їв - недосвідчений; хоч греблю гати - багато.

- фразеологічні сполучення – один компонент має самостійне значення і конкретизується з певним словом (брати рушники - свататися; брати верх – перемагати;брати на кпини – глузувати; брати на буксир – допомагати;). Слобо брати має тут вільне, незв’язане лексичне значення, тобто можуть вживатися не в складі фразеологізму (брати олівець);

- фразеологічні вирази – усі компоненти маю вільне значення, але в процесі мовлення можуть утворювати фразеологізми з цілісним значенням: серйозно й надовго; дешево й сердито; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота.

 Прислів 'я - народний вислів повчального змісту : Що посієш, те й пожнеш.  Добрий початок - половина справи.

Приказка - народний вислів, близький до прислів'я, але позбавлений повчального характеру, наприклад:Проти віку нема ліку; шкода, та невигода;судженого конем не об’їдеш.

Крилаті вислови - влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і політичних діячів:Борітеся – поборете. І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь. (Т.Ш.);

Афоризми – стислі узагальнені думки:Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.

 БУДОВА СЛОВА (МОРФЕМІКА)

У словах розрізняємо основу й закінчення. Основа в свою чергу може розкладатися на корінь, префікс ісуфікс.   Основа, корінь, префікс, суфікс, закінчення, постфікс - значущі частини слова (морфеми).

Закінчення - це змінна частина слова яка, утворюючи різні форми його, вказує на зв’язок між словами в реченні: радісному, радісний, радісна, радісних. 

Слово може мати нульове закінчення: молодь, край, зошит, книжок, сімей, земель, пісень.

Незмінні слова і незмінні форми слів не мають закінчень: бюро, кіно, журі, кенгуру; скоро, поволі, змалку, восени; перемігши, стоячи, відпочивати.

Основа - це частина слова без закінчення:  сонц-е,сонечк-о, сонячн-ий, прац'-а,   працьовит-ий, мрій-а,мрій-уть, мрійн-ий, замріян-ий.

Корінь – спільна частина споріднених слів: воля,воленька, звільнити; ліс, лісок, перелісок, лісник, лісовий, проліски; народ, народний, народність, родина, рід(роду), рідний, рідня.

РОЗРІЗНЯЙ!!!  Спільнокореневі слова: горе, горенько, горювати

                             Слова з однаковим коренем, але різним значенням: гора, горе, угорі

Запам'ятай! Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,- це різні корені. Наприклад, слова міст і місто - не споріднені, бо в них корені різні за значенням.

 Форми слова: горе (Н.в.) горя (Р.в.) горю (Д.В.) і т.д.

АФІКСИ: префікс – те, що стоїть перед коренем (праліс), 

                  суфікс те, що стоїть після кореня (лісок)

                  постфікс (те що стоїть в абсолютному кінці слова: вмиватися),

                  інтерфікс (те, що поєднує складові частини складного слова: водопад, землекоп,

                  закінчення (флексія) (змінна частина слова): школ-а, школ-и, школ-і.

  УВАГА! Незмінні слова не мають закінчення: весело: о – суфікс.

СЛОВОТВІР

Твірна основа – частина слова, від якої твориться нове, похідне слово: ліс – лісок- перелісок, пролісок

Похідна – основа нового слова, утворена за допомогою афіксів, тобто в ній виділяється суфікс, префікс.

До складу похідної основи можуть входити суфікс (прадід), префікс (лісок), суфікс і префікс (пролісок), постфікс (вмиватися), інтерфікс (кулемет).

Непохідна – основа, у якій не виділяються афікси (суфікс, префікс): мир, жир, стіл, доля.

СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ

- префіксальний: дід - прадід;

- суфіксальний: море - моряк

- префіксально-суфіксальний: море -приморський;

- основоскладання: новобудова;

- злиття двох слів в одне: дванадцять, обидва, втридорога;

- перехід однієї частини мови в іншу: поранений, черговий.

- абревіація: НВК, ООН, МАГАТЕ;

ТЕМА 2       

 САМОПЕРЕВІРКА

Позначте речення що містить омоніми.

А. Щире слово й добре діло душу й серце обігріло (Нар.тв.).

Б. Міг би поґанити – не хочу губ поганити (М.Лукаш).

В. Людина там не буде вільна, де є великі і малі (В.З.).

Г. День у день робота, день у день праця (П.М).

Виділене слово вжите у переносному значенні.

А. Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля.

Б. Що думаєш сказати, спершу обміркуй.

В. Я шукав усе світле в дорозі і в людях.

Г. Найдужче в житті цінував я хліб.

У якому реченні вжито слова в переносному значенні.

А) Заглядає в шибу казка сивими очима (В.С.);

Б) Книжку читай – розуму набувай (Н.тв);

В) У давнину писали на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкурі ;

Г) Зламана верба впала у воду, і тепер на ній гойдалися діти (І.Нікіт.).

У якому рядку є контекстуальні синоніми.

А) Сумно, журно заспівав одинокий сигнальний ріжок (Б.К.);

Б) Минуло кілька днів, як Озивайко не чує і не бачить вовка. За його володінь принаймні сіроманець зник.

    Лісовичок навіть хвилюватись почав – все-таки живе створіння пропало (А.Д.);

В) Вбити чайку – це сором і ганьба для мисливця (О.Г.).

   Укажіть рядок, де кожне слово багатозначне.

А) рукав, пливти, гніздо;

Б) гніздо, скромний, дрімати;

В) гілка, кімната, горіти;

Г) чистий, летіти, буквар;

Д) світлий, суниця, співати.

 Позначте рядок що складається лише із запозичених слів:

А) фортепіано, арфа, сопілка;

Б) політика, техніка, граматика;

В) спорт, гра, хокей;

Г) цирк, театр, вистава;

Д) блуза, сорочка, льон.

Позначте синонімічні рядки, до складу яких входять діалектні слова:

А) господар, хазяїн;

Б) будинок, дім;

В) ковдра, коц;

Г) плекати, доглядати;

Д) буцматий, круглолиций

Е) гарний, файний.

Позначте синонімічні рядки застарілих слів, кожне з яких у сучасному вжитку замінене іншим:

А) булава, пірнач, бенкет;

Б) перст, оний, лицедій;

В) ректи, град, десниця;

Г) курінний, сотник, хоругва;

Д) рать, глаголити, воліти;

Е) очіпок, свита, жупан.

Фразеологічний зворот ужито в реченні. У визначеному реченні підкреслити члени.

А. Вір до кінця у власні сподівання.

Б. Дивлюся на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

В. Його постійною мрією було швидше вийти в люди.

Г. Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо як у дим.

 Установіть відповідності між фразеологізмом та його тлумаченням:

А) пекти раків                                 1) насміхатися

Б) замилювати очі                           2) червоніти

В) розбити глека                             3) зруйнувати

Г) пускати шпильки                       4) брехати

Д) повісити носа                             5) посваритися

                                                          6) засмутитися

 Визначити рядок, у якому всі слова є спільнокореневими:

А) вовк, вовчок, вовчище, вовкулака;

Б) вовка, вовків, вовченьку, вовчище;

В) вовком, вовкові, вовками, вовків.

Визначити рядок, у якому всі слова є формами:

А) писати, написати, пишемо, напис;

 Б) пишу, пишеш, пише, пишемо, пищуть;

В) написати, писар, письмо, запишу.

Позначте рядок, у якому в усіх словах значущі частини виділені правильно:

А) каз/к/а, під/сум/ува/ти, весел/о, стін/ний;

Б) при/кордон/н/ий, за/добр/ий, хоч/уть, про/вулк/а;

В) плеч/е, при/воз/и/ти, нож/ем, роб/от/а, за/блуд/а;

Г) шан/ува/ти, мат/ер/і, дар/унк/а, ми/ш/а, нов/ий.

Графічно визначити будову слова. Виділити основу. Визначити частину мови.

приземлення; розважний; розпалив; прочитали; прекрасний; червоно; хлопченя ; захист;по-нашому; залік; безжурно; гідність.

 Підкреслити слово, яке є твірною основою для поданого слова.

Прибігти (бігти, біганина, біг);  медичний (медик, медицина, медикаменти);

мудрець (мудрощі, мудрий, мудрість).

Позначте рядок, у якому всі слова утворені суфіксальним способом:

А) чайник, перехід, біг, снігопад;

Б) відродження, чатач, подорожник, глядач;

В) веселість, слухач, водяник, письменник;

Г) безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий.

Позначте рядок, у якому всі слова утворені префіксально-суфіксальним способом:

А) переджнивний, бездоганний, зачіпок, підсніжник;

Б) міжряддя, настільний, протизаконний, заширокий;

В) по-доброму, провулок, передбачити, заморський;

Г) прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок.

Спосіб творення слів надмірний, пристінок, наколінник, пригорок:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

Спосіб творення слів завеликий, прамова, призвук, неволя, суперприз, передісторія:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

Спосіб творення слів лісотундра, святвечір, сторіччя, горицвіт:

а) суфіксальний; б) префіксальний; в) суфіксально-префіксальний; г) складання основ.

У якому рядку до складу всіх дієслів входить префікс не?

а) не/доглянути, не/дивитись, не/рахувати, не/вірити;

б) не/зчутися, не/навидіти/ не/волити, не/хтувати;

в) не/зраджувати, не/покоїти, не/поспішати, не/терпіти;

г) не/злічити, не/здогадатися, не/квапитися/ не/знати.

У якому рядку всі слова утворено одним способом словотвору?

а) попідвіконню, спросоння, безмежно, воднораз, життєрадісний;

б) водночас, обіруч, врізнобіч, мимохідь, навіки;

в) по-українському, по-моєму, здалеку, помалу, по-німецьки;

г) по-четверте, утрьох, миттю, позаторік, вмить.

Знайдіть спільнокореневі слова, позначте корінь, визначте зайве слово, обґрунтуйте відповідь. 

Бережок, бережливість, бережливий, бережно.

Дорога, придорожній, дорожній, доріжка, дорогий.

Сова, совок, совеня, совиний.

Сирість, сирий, сирник, відсиріти.

Перевірте себе. Випишіть слова в колонки залежно від того, на який приголосний закінчується основа: 1) на твердий нешиплячий; 2) на м’який або пом’якшений; 3) на твердий шиплячий.

Хвиля, степ, спориш, бездоріжжя, краса, праща, шлея, вирій, дерево, абзац, скрипаль, паранджа, довір’я, оцінювач, в’їжджаю, палац, діжа.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову М. Коцюбинського: “Щоб прийшло на землю сподіване щастя, …”

1. Морфема - це…:
а) найменша одиниця звукової системи мови, за допомогою якої розпізнаються значущі одиниці
мови;
б) найменша неподільна значуща частина слова, яка є носієм певного лексичного чи
граматичного значення;
в) частина фразового такту, що має переважно кілька звуків, об’єднаних навколо складотворного
центра;

2. Укажіть рядок, у якому всі слова мають префікс:
а) вимога, вимолот, винахід, вибити, вигода;
б) випал, випас, випар, вибороти, вивести;
в) виправляти, вираховувати, виражати, вигнати, вигідний;
г) винагородити, виразити, висловити, вибрати, вибачити.

3. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку структуру: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) терти, гірський, маненький, зустріти, апелювати;
б) передбачення, прізвисько, походити, навантажити, зосереджений;
в) задзеленчати, потроїти, дотримуватися, аналітичний, зрушити;
г) виділити, штовхнути, вказувати, нагромаджувати, дотепний.

4. Корінь слова — це…
а) основна, стрижнева морфема, що виражає загальне лексичне значення слова;
б) носій словотвірного і граматичного значень слова, що уточнює речове значення основної
морфеми в слові;

 5. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс, закінченні:
а) безстрашний, абітурієнт, аварія, подяка, думати;
б) адресував, авансувати, актуальність, економіка, дощечка;
в) багристий, зеленішого, душевний, чекати, дрібний;
г) опановувати, стрімко, зустрічати, акуратність, драматичний.

6. Укажіть рядок, у якому в усіх словах нульова флексія:
а) абиякий, абітурієнт, хтозна-що, стиха, зимовий;
б) згадай, багрець, авансував, приходь, міць;
в) абсолютно, стіл, анатом, пательня, свято;
г) блажен, апеляція, вітер, гай, коромисло.

9. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку структуру: корінь, суфікс:
а) гарно, весело, щиро, даром, густо;
б) красиво, сонно, міцно, якісно, голосно;
в) блаженно, синьо, мирно, трубо, старанно;
г) відверто, цікаво, принагідно, художньо, стомлено.

 10. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) надбрів’я, перестати, відвар, навчити, науковий;
б) наділ, виклик, виїзд, напис, натрапити;
в) видобути, визбираний, виконати, абиякий, небезпечний;
г ) пригадати, відварити, присісти, бувалий, національний.
 

11. Укажіть рядок, усі слова якого мають таку будову: корінь, суфікс, суфікс, закінчення:
а) писаний, науковість, броньований, публікування, м’якшити;
б) загадковість, визнаний, вишити, обов’язок, знайомити;
в) виспівують, старанний, кошений, знищити, іронічний;
г) степовий, пружність, братерство, ніяковіти, вираження.
 

12. Укажіть рядок, у якому всі слова мають похідну основу:
а) напис, хід, письмо, щедрість, чуття;
б) старанний, стіл, щастя, кран, корінь;
в) навпіл, надійно, сніг, ялинка, віяти;
г) біг, навчання, вітер, ліра, миска.

13. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) виражати, виручати, віддалятися, ставити, відсторонитися;
б) виривати, наднормовкй, смішно, розцінити, віддати;
в) розпродаж, надвечір’я, прихід, роз’яснити, розшукати;
г) виспівуючи, вишитий, відблиск, привітання, впасти.

14. Укажіть рядок, у якому всі слова не мають закінчення:
а) вітер, паралелепіпед, льон, радіо, марно;
б) кіно, сумно, висміюючи, бордо, швидко;
в) правильно, комп’ютер, словотвір, консенсус, вірус;
г) суфлер, балет, кохаючи, бартер, танго.

15. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) осінній, зубрити, лікар, несений, пустити:
б) подушка, майстерність, врешті, олівець, рахувати;
в) кіт, словник, щоденник, собачий, майстровий;
г) снігопад, хімія, вчитель, робота, любов.
 

16. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) розбивати, затриманий, заробіток, присісти, цілуватися;
б) прив’язь, замовлення, розв’язок, змерзнути, вбачати;
в) прижиттєвий, прив’язь, приходити, завантажити, бухгалтерія;
г) захисник, двох’ярусний, заправка, відібрати, сміятися.
 

17. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) сказати, віднаходити, сприяти, відхилити, можливий;
б) адресувати, книжний, валити, відвідати, ламати;
в) вічність, відбудувати, квадратний, багатий, безвідмовний;
г) говорити, фантазії, козеня, жалість, безстрашний.
 

18. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: корінь, суфікс, закінчення:
а) бувалий, бомбардувати, брити, праліс, відібрати;
б) братик, будити, буфетник, господар, гранітний;
в) скляр, вабити, валяний, легкий, ластівка;
г) вантажник, вапно, бухгалтер, множити, модернізувати.

19. Укажіть рядок, у якому всі слова похідні:
а) озеро, вічно, водопровідний, снігопад, чесність;
б) онук, вовна, воювати, книга, вересень;
в) класик, класний, клас, лід, заєць;
г) біг, стрільба, письмо, хід, друк.

20. Укажіть рядок, у якому всі слова є непохідними;
а) дар, вітрило, степовик, суховій, стіл;
б) жир, кориця, залізо, ліс, вітер;
в) весло, висок, книжка, стадіон, вчитель;
г) червоний, дар, автоматичний, кисень, віддавати.

21. Укажіть рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:
а) перемога, злісний, беззубий, якісно, тріснути;
б) відправити, завдання, закінчення, вихід, динаміка;
в) застілля, намальована, безбородий, відданий, превеселий;
г) безногий, відданий, розділ, безстрашний, побагровіти.

ТЕМА 3

МОРФОЛОГІЯ – розділ мовознавства, у якому вивчаються частини мови, їх значення, граматичниі ознаки.

ЧАСТИНИ МОВИ

Всього частин мови – 10:

Самостійні (6): мають лексичне значення, відповідають на питання, є членами речення –іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник;                                                                

 службові (3): НЕ мають лексичне значення, НЕвідповідають на питання, НЕ є членами речення –сполучник, прийменник, частка;              

 вигук: може в реченні набувати ознак службової частини мови (Ура! Ми перемогли), а може набувати ознак самостійної частини мови (Гучне "ура" свідчило про перемогу.)    

 Форми дієслова – дієприкметник, дієприслівник, дієслівна форма на –но, -то.

ІМЕННИК

Іменник-частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Морфологічні ознаки: змінюються за відмінками (стіл, стола), числами (стіл-столи). Іменники мають рід (парта-ж,стіл-ч.,вікно-с). Початковою формою іменника є Н.в. однини.

За лексичними і морфологічними ознакамиіменники поділяються на:

власні (Іван) і загальні (стіл);  конкретні (дерево) йабстрактні (сум);

назви істот (кіт) і неістот (книжка), збірні (колосся) та одиничні (зошит).

Іменники належать до трьох родів: чоловічий – дід, Іван; жіночий - сестра, сіль; середній - літо, море.

Не мають роду іменники, що вживаються тільки у множині (канікули, духи).    

Деякі іменники можуть бути спільного роду:староста Іван, староста Тетяна;  сирота Ліда, сирота Толя.

 Іменники – назви істот за фахом, заняттям з нульовим закінченням належать до чоловічого роду:інженер, міністр, директор.

Рід таких іменників визначається в реченні:професор Іванов – професор Іванова.

    Від них творяться назви істот жіночої стаття:учитель-учителька, касир – касирка.

Незмінювані  іменники

До незмінюваних іменників належать:

-  слова іншомовного походження (таксі, меню);

-   абревіатури (ООН).

- жіночі прізвища на приголосний, -енко, -ко(Ткачук, Ященко, Тронько);               

Порівняйте:   Н. Ткачук Тетяна          Ткачук Іван                         Р.  Ткачук Тетяни         Ткачука Івана                         Д.  Ткачук Тетяні          Ткачуку Івану                         З. Ткачук Тетяну           Ткачука Івана                         О. Ткачук Тетяною       Ткачуком Іваном

  

Рід у незмінюваних іменниках визначається так:

- особи мають рід відповідно до статі (месьє, леді);

- назви тварин належать до чоловічої статі (поні, какаду, але муха цеце);

- неістоти - середнього роду (таксі, купе);

- у географічних назвах, назвах газет, журналів рід визначається за родовою ознакою (місто Тбілісі, острів Кріт, річка Конго, газета”Юманіте”);

- в абревіатурах рід визначається за стрижневим (головним) словом: НВК – навчально-виховний комплекс: комплекс – стрижневе слово чоловічого роду, отже НВК – чоловічий рід.

Число іменника

Мають однину і множину (він, вона, воно = вони)	Тільки в однині (ніколи не вживається вони)	Тільки в множині (завжди вживається вони)
Назви предметів, які піддаються лічбі і здатні поєднуватися кількісними числівниками: день – дні – п’ять днів; верба – верби – три верби; вікто – вікна – два вікна.	- збірні:дітвора,  коріння; - з абстрактним значенням: слава, геройство, патріотизм; - речовинні:молоко, чай; - власні назви:Україна, Петро	- сукупність предметів, істот:надра, фінанси, діти; - часові поняття, ігри, роковини, жмурки, шахи; - парні предмети:окуляри, ворота; - речовини:вершки, парфуми; - географічні поняття: Альпи, Суми.

Відмінки іменників: називний - хто? що?   родовий- кого? чого?  давальний - кому? чому?  

знахідний - кого? що?   орудний - ким? чим?  місцевий - на (в, при) кому? на чому?   кличний  

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника.Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

Щоб під час аналізу іменників не сплутати знахідного відмінка з називним, слід ставити до іменника відразу обидва питання хто? що?, або кого? що?: За сонцем (хто? що?) хмаронька пливе,  (кого? що?) сонцеспатоньки зове ... (Т.Шевченко).

ВІДМІНИ ІМЕННИКІВ

        УВАГА! Не належать до жодної відміни: іменники, які не змінюються (бюро), які змінюються якприкметники (черговий, вартовий), які вживаються тільки у множині (двері, ворота).

Відміна	Рід                   Закінчення		Група	Приклади
ПЕРША		чоловічий, жіночий, спільний -а, -я	тверда м’яка мішана	вода, Микола,сирота земля, мрія /мрійа/ ноша
ДРУГА		чоловічий,          -о, середній -о   –е   -я	Тверда м’яка мішана	батько, степ край,    життя; середній рід на –е (крім шиплячих в основі): сонце, поле, море товариш,вовчище,
ТРЕТЯ		жіночий        мати		ніч, кров, сліь
ЧЕТВЕРТА		середній     -а   -я    у непрямих відмінках з’являються суфікси – ат, -ят, -ен (курчати, теляти, імені)		курча, теля, ім’я

Поділ на групи іменників ІІ відміни чоловічого роду з основою на Р

Іменники ІІ відміни з основою на Р поділяються на тверду, м’яку, мішану групи.

Тверда група	М’яка група	Мішана група
До твердої групи належать односкладові іменники та іменники з основою на –ір,-ор,-ур,-ер, а також на –ар,-яр,-ир з постійним наголосом: жар, жир, двір, директор, абажур, інженер, базар, столяр, бригадир).	До м’якої групи належать дво- і багатоскладові іменники з суфіксами –-ар, -ир і наголосом у множині на закінченні: воротар-воротарі, друкар-друкарі	До мішаної групи належать назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом –яр: маляр, каменяр, школяр
Винятки: до твердої групи належать іменники: комар, хабар, мо́чар, варвар, долар, кантар, панцир, пластир (хоч -ар, -ир у них і не постійно наголошені).	ІменникиІгор, якір, аптекар, бібліотекар, козир, рицарналежать до м’якої групи. (В рос. мові у них пишеться Ь - Игорь, якорь, аптекарь, библиотекарь).	Увага!Ювіляр — ювіля́ра належить до твердої групи, бо наголос у родовому відмінку не падає на закінчення.

Іменник: правопис найуживаніших суфіксів

Суфікси –ичк-,-ичок-вживаються лише в іменниках, що походять від іменників із суфіксами -иц-, -ик-(криничка від криниця;кошичок від кошик). В інших іменниках вживаються суфікси -ечк-,-ечок- (донечка від доня, мішечок від мішок)

     Збірні іменники, що вказують на продукт праці або матеріал, утворюються за допом.суфікса -ив-(печиво, паливо).

В іменнику марево пишемо е, бо він не означає ні матеріалу, ні продукту.

Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни у родовому відмінку однини

-а    -я

-у   -ю

- назви чітко окреслених предметів:дуба, стола; - назви осіб, імена та прізвища: Дмитра, учителя, хлопця; - назви мір, довжин, ваги: метра, гектара, тижня, жовтня листопада (місяць); - терміни іншомовного походження: атома, конуса, відмінка АЛЕ: роду, виду, складу, способу; - назви населених пунктів: Тернополя, Києва АЛЕ: Кривого Рогу, Красного Лиману; - інші географічні назви з наголосом на закінченні: Дінця, Остра;

- назви речовин, матеріалу: сиру, меду, піску; - збірні поняття:народу, полку; - назви споруд, установ, просторових понять: клубу, палацу, краю.                                                           - назви явищ природи і почуттів: дощу, болю, гніву, листопаду (опадання листя); - назви процесів, станів, властивостей: бігу, аналізу, пульсу;                                                                          - назви абстрактних понять: живопису, суходолу, успіху; - назви танців, ігор:боксу, балету, танцю                    футболу, волейболу,     АЛЕ гопака; - географічні назви (крім населених пунктів без наголосу на закінченні): Криму, Кавказу, Китаю.

НЕ з іменниками

НЕ з іменниками пишеться разом, якщо:

-             слово без НЕ не вживається (немовля);

-             іменник можна замінити синонімом (неправда-брехня).

НЕ з іменниками пишеться окремо, якщо:

-             при протиставленні (не правда, а брехня);

-             якщо між НЕ і словом можна поставити слово Є:

-             Багатий бідному не друг   -   не є друг).

 Написання чоловічих та жіночих імен по батькові

 Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –ович, -йович: Іванович, Андрійович.  

 Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –івн-, -ївн-: Іванівна, Андріївна.

 Від деяких імен чоловічі й жіночі імена по батькові утворюються по-іншому (Ілля – Ілліч – Іллівна;  Лука –Лукич – Луківна).

Як виняток, в імені Григорій при творенні імені по батькові відпадає ій – Григорович, а до основи іменіМикола додається ай - Миколайович.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ТІЛЬКИ ФОРМУ МНОЖИНИ

У родовому відмінку іменники, що вживаються лише у множині, мають нульове закінчення (ножиць, грабель, вил, Лубен, Черкас, Карпат);

Закінчення – ей ( дітей, людей, дверей, гусей); Закінчення –ів ( наймів, сходів, окулярів);

В іменниках з основою на (ї) у закінченнях пишеться –їв (Гімалаїв).

В орудному відмінку іменники, що вживаються лише в множині, мають закінчення –ами, -ями (Карпатами, граблями).

Закінчення – ми пишеться в таких іменниках: курми, сіньми, дітьми, людьми, гусьми.

Увага! Деякі іменники у родовому відмінку мають паралельні форми: дверми і дверима, грішми і грошима.

У знахідному відмінку іменники, що означають назви неістот, мають форму називного відмінка: ворота, сани, ясла.

Іменники, називають істоти, можуть мати форму родового відмінка або паралельні форми (називного чи родового відмінка): людей, дітей, гусей – гуси, курей – кури.

ТЕМА 3

САМОПЕРЕВІРКА

1.  У  наведеному  уривку  знайдіть  частини  мови  і  випишіть  їх  у  ліву  колонку,  а службові частини мови – у праву.

А  сонце  вже  сідало.  Високо,  високо  під  небом  вечірнім  пролетіли  величезним

табуном  дикі  гуси  у  плавні  і  виповнили  повітря  дивним  гуком,  що,  мов  відгомін

далекого дощу, пронісся понад тихим Дунаєм (М. Коцюбинський)

2. У якому рядку всі іменники належать до істот?

А. гурт, олівець, сум, подія.

Б. Народ, сестра, комбайнер, любов.

В. Син, робітник, Сашко, джміль.

Г. Зошит, учень, день, юнак, рок.

3.  Запишіть іменники в три колонки: чоловічий, жіночий, середній

фіалка, дріб, ступінь, міль, радість, резюме, артилерія, біль, поле, соло, рагу, знання,

ніч.

4. У якому рядку всі іменники одного роду?

А) снігур, син, трудівник, дебют.

Б) путь,приблуда, синтез, вірус.

В) бібліотекар, мільйон, сирота, зброяр.

Г) собака, суддя, доцент, Сибір.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники незмінювані:

А) Оксана Білозір, лібрето, журі, турне, меню

Б) пончо, шосе, Надія Коваленко, знання

В) пальто, мюслі, колібрі, метро

Г) Євген Червоненко, парі, шосе, тонна

6. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду.

А) клей, пюре, продвж, путь

Б) насип, ступінь, степ, біль

В) белетрист, директор, Сибір, шосе

Г) депутат, лебідь, староста, фейлетон

7.  Встановіть  відповідність.  До  поданих  іменників  доберіть  прикметники

А) Суми                       1)  пишне

Б) Сочі                         2)  вічнозелене

В) Дніпро                    3)  знамениті

Г) біль                         4) широкий

Д) бароко                    5)  малознайомі

 Е Семигори               6)  нестерпний

8. Позначте рядок, у якому всі слова вживаються лише в однині.

А) бетон, кропива, зачіп, заздрощі

Б) розарій, гречка, полуниці, група

В) молоко, березняк, дітвора, волосся

Г)  череда, птаство, сметана, дорога

9. Позначте рядок, у якому всі слова вживаються лише в множині:

А) надра, терези, пригоди, молодь

Б)учні, примхи, заздрощі, проміння

В. ) Черкаси, посиденьки, прозаїки, дріжджі

Г) ревнощі, ресурси, гроші, заручини.

10. У поданих  колонках  слова згруповані за категорією числа.  Позначте, у якій

колонці допущена помилка.

А) барви, роковини, ножиці

Б) хрестини, окуляри, байдужість

В) танці, сутінки, прикрощі

Г) дебати, лапки, веселощі

11. Усі слова є збірними іменниками в рядку

А) джміль, парубоцтво, птаство

Б) селянство, збіжжя, гарбузиння

В) колосся, бадилля, життя

Г) гілля, каміння, плакса

12. Прочитайте текст, випишіть іменники, визначте відміни.

Ранковий ліс, ранкові клубки шумів, ранковий плач роси, що в передосіння пахне вином, і перший вибух сонця на косах у Мирослави, і  калатання серця. У неспокої сходиться і розходиться коловерть думок, вони то підіймають тебе на крилах, то жалять, немов шершні (М. Стельмах.)

13. Згрупуйте іменники І і ІІ відміни у 3 колонки: 1)  – тверда група; 2) – м’яка; 3) – мішана.

Акціонер,  козир,  експедитор, негода, місія, кортеж, прізвище, жовтень,  пустир,

кліщ, бригадир, буксир, межа, плащ.

14. Закінчення  –у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А) Київ, Донбас, синус, рід

Б. вид, Париж, березняк, волейбол

В) медінститут, ревматизм, Харків, біг

Г) вишняк, Кривий Ріг, Байкал, колектив

15.  Закінчення  –а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А) термін (слово), талон, сюжет, розпач 

В) центнер, чемпіонат, син, біль

В) жах, Вітер, сором, клен

Г) гайок, Тернопіль, метр, суфікс

16. З поданих слів випишіть іменники ІІІ відміни.

Зустріч,  сухість  повінь,  півень,  бінокль,  біль,  мораль,  трамвай,  спадковість, пароль, подорож, дорога, Сибір.

17. Поставте подані іменники в орудному відмінку

Верф, матір, відмінність, в’язь, жовч, здрібнілість, педаль

18. До  IV відміни належать усі іменники ряду:

А) гусенятко, ослятко, весілля, лоша

Б) зобов’язання, плем’я, лошатко, село

В) плем’я, тім’я, ім’я, курча

Г) внучатко, собаченя, теля, затишшя.

19.  Утворіть  форми  кличного  відмінка  від  іменників:  пані,  колега,  добродійка,

чоловік,  друг,  надія,  юнак,  панна.   

20. Запишіть форму О. в. іменників:  командир, стовбур, ліхтар, тягар, гендляр,

пісняр.  

 20. Надписати над словами рід.  

Доведіть, що виділені слова – омоніми, з трьома із них складіть речення в омонімічних формах.

 Сіль, склад, міх, ласка, гриф, лава, бал, курча, галченя, джміль, таксі, куля, какао, балка, лист, пара, зерно, насіння, бадилля, сестра, староста, щедрість, сім’я, ім’я, старт, чемпіон поет, Мінфін, НБУ (Національний Банк України)

21.Позначити рядок, у якому всі іменники належать до ІІІ відміни:

А) сирота, мати, піч, батько;

Б) сіль, ніч, кров, сіль;

В) знання, телятко, лелека, Микола;

Г) мати, тюль, біль, курча.

22. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до м’якої групи:

А) водій, лівша, абзац, князь;

Б) писар, скляр, папір, море;

В). поле, буквар, сонце, сторіччя;

Г) тиша, стріха, озеро, пухир.                      

23. Надпишіть над кожним іменником відміну і групу:

Богатир, бджоляр, смітяр, ідея, ноша, Ігор, формуляр, пустир, хмеляр, скриня, лялька, межа, секретар,  псалтир, тюбик,  поле, удар, охоронець, еліксир, односелець, узбіччя, вівчар, столяр, муляр, усвідомлення, степ, одиниця, таксі, біль.

24. Позначити рядок, у якому в усіх іменниках в родовому відмінку треба писати -а, -я:

А) трубадур, Байкал, Дністер, ясен, метр;

Б) листопад (опадання листя), прогрес, Часів Яр, сон;

В) відмінок, четвер, Кам’яний Брід, мармур;

Г) листок, палець, Київ, Алжир (місто), листопад (місяць).

25. Позначити рядок, у якому в усіх іменниках в родовому відмінку треба писати –у, -ю:

А) явір, алюміній, туризм, міліметр, інвентар;

Б)грім, ячмінь, дощ, Красний Лиман;

В) потік, ювілей, інститут, вечір, гопак;

Г) тягар, комар, слон, грім, катет, горох.

26. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до мішаної групи.

А)круча, плащ, плече, бджоляр;

Б) футляр, бетоняр, мрія, батько;

В) човняр, вугляр, кобзар, збіжжя;

Г) каліка, алея, площа, бетоняр.

27. Підкресліть іменники, рід яких не можна визначити без контексту.

Лівша, сирота, замазура, журнал, газета, невдаха, комп’ютер, листоноша, молодість, любов, суддя, інженер, лікар, ім’я, роботяга, сіромаха, земля, планета, заїка, теля, селище, податківець, заблуда, птах, риба, депутат, ненажера, полум’я, нероба, секретар, директор, офіс.

28. До іменників жіночого роду доберіть іменники чоловічого роду.

Українка - ________________; узбечка - _________________, татарка - _______________; росіянка -_________________;

кореянка - _______________, китаянка -_____________________, херсонка -________________________.

29. Надпишіть відміну іменників. Іменники, які не належать до жодної відміни, не позначайте.

Спостерігач, обнова, осінь, лоша, лелека, освітлення, вугілля, шосе, оздоба, вдача, каченя, з’єднання, столяр, сирість, чаєня, сім’я, льон, алея, блакить, зайча, ножиці, вартовий, ослятко, каліка, дядько.

30. Позначити рядок, у якому всі іменники належать до ІУ відміни.

А) обнова, порося, дьоготь, плече;

Б) плем’я, людина, площа, столяр;

В) зайченя, галча, ім’я, теля

Г) осля, ідея, весляр, межа.

Перевірте себе. Випишіть іменники в чотири колонки за відмінами: 1) І відміна; 2) ІІІ відміна; 3) ІV відміна; 4) ІІ відміна. Іменників, які до жодної відміни не належать, не виписуйте.

Оповідач, свічка, опора, дерево, краєвид, кошовий, оповідь, звіря, лелека, кров, крапля, селянин, уміння, кенгуру, осля, лошатко, теля, стерня, галузь, оціпенілість, ожеред, сани, незнайко, базіка, тямовитість.

Ключ. З других букв має скластися прислів’я

Перевірте себе. Випишіть іменники в три колонки за групами: 1) тверда; 2)мішана; 3) м’яка. Іменників, які не належать до жодної групи, не виписуйте.

Піддашшя, пліт, згарище, вантаж, сюрприз, яблуко, тінь, книш, іній, тиша, ягня, кладка, пшениця, піч, рядно, рильце, втеча, стіл, вимикач, східець, льон.

Ключ. З других букв має скластися три слова, пропущені у вислові давньогрецького філософа Демокріта: “Ті, що …, не здатні до дружби”.