Блог учителя української мови та літератури Лучицької Тетяни Василівни: Схеми до творів української літератури

Нова українська література

Іван Котляревський

Зачинатель нової української літератури

Класицизм

Перший в українській літературі твір,

написаний народною мовою.

Ліро-епос

Бурлескно-травестійна поема

Тематика. У Вергілія: зображення й оспівування загарбницьких війн його предків.

У Котляревського: зображення дійсності XVIII ст., показ паразитизму, жорстокості, хабарництва, пияцтва, зажерливості, пихатості панівних класів, акцент на їх соціальній і моральній нікчемності.

_________________________________________________________________________________

Драма

Перший драматичний твір.

Соціально-побутова драма (за визначенням автора, малоросійська опера)

"Праматір українського театру"

_________________________________________________________________________________

Григорій Квітка – Основ’яненко

Справжнє ім'я — Григорій Федорович Квітка

Епос

Перший прозаїк нової української літератури.

«Маруся»

Сентиментально-реалістична, соціально-побутова повість

____________________________________________________________________

Тарас Григорович Шевченко

Основоположник нової української літератури

РОМАНТИЗМ

«Катерина» (1838)

Жанр: ліро-епічна соціально-побутова поема з народного життя.

Тема: розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності російського офіцерства.

_________________________________________________________________________________

Поема «Гайдамаки» (1841)

Ліро-епос

Жанр: поема (революційно-романтична, історико - героїчна, соціальна; перший український історичний роман у віршах).

Тема: боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 р. під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою.

Композиція і сюжет твору: 2 вступи, 10 розділів, епілог; відсутність розв'язки.

Лірично-філософський вступ: роздуми над плинністю часу, вічними змінами в природі і в людському суспільстві («Все йде, все минає»); звернення до гайдамаків.

«Інтродукція»: характеристика політичного стану в суспільстві, розкриття причин повстання — експозиція першої сюжетної лінії.

«Галайда»: знайомство з наймитом Яремою, його коханою дівчиною Оксаною — експозиція другої сюжетної лінії.

«Конфедерати»: напад конфедератів на жида Лейбу, вимагання в нього грошей; Лейба вказує на титаря у Вільшаній, який зберігає церковні гроші, та його дочку Оксану — зав'язка.

«Титар»: зустріч Яреми з Оксаною в гаю; конфедерати закатували титаря, Оксану забрали із собою — розвиток подій.

«Свято в Чигирині»: туга поета за гетьманським ладом в Україні; гайдамаки зібралися в Чигирині перед повстанням освятити ножі; елементи драматичного твору (полілоги старшин, запорожця, кобзаря, гайдамаків) — розвиток подій.

«Треті півні»: початок загальнонародного повстання («Гомоніла Україна, довго гомоніла»), Ярема приєднується до гайдамаків — розвиток подій.

«Червоний бенкет»: розгортання повстання («Задзвонили в усі дзвони По всій Україні; закричали гайдамаки: «Гине шляхта, гине!»), Ярема дізнається про смерть титаря й полон Оксани, записується в гайдамаки, тужить за коханою — розвиток подій.

«Гупалівщина»: загальнонародний характер повстання; Ярема з гайдамаками мандрує повстанською Україною; зустріч із підлітком з Королівки — розвиток подій.

Бенкет у Лисянці: Ґонта й Залізняк на чолі повстання; жорстока помста гайдамаків («Кари ляхам, кари!»); бенкет серед трупів; зустріч із Лейбою, який показує, де Оксана; Ярема рятує Оксану — розвиток подій.

«Лебедин»: Оксана перебуває в Лебедині під наглядом черниці; вінчання Яреми й Оксани — кульмінація другої сюжетної лінії.

«Ґонта в Умані»: продовження повстання («минає літо, А Україна, знай, горить») страшні наслідки руйнування; трагедія Ґонти — убивство синів — кульмінація першої сюжетної лінії.

Епілог: наслідки повстання; основне джерело написання поеми — народні перекази; долі керівників повстання — за народною версією.