11 клас МОВА


Контрольна робота з української мови 

 з теми «Стилістика складних речень. Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення»

Завдання 1-10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Складним є речення:

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.

Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.

В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.

Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то боло­тами, то полями.

2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного ре­чення (розділові знаки не розставлено):

А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.

Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

3. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас є», — говориться в народній пісні?

А   А: «П (?!)».

Б «П», — а.

В «П (?!)» — а.

Г «П», — а, — «П».

4. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» об­рати:

А так що настрій зіпсувався на цілий день;

Б проте погода посприяла нам і цього разу;

В й обговорювати можливі перешкоди;

Г передчуваючи серйозні ускладнення.

5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного ре­чення (розділові знаки не розставлено):

А Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

В Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень

і сирої землі.

Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розстав­лено):

А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.

Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культур­ного відродження України після Руїни.

В Треба зазначити що економічних понять в останні десяти­ліття з’являється все більше і більше.

Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:

А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.

Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.

8. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая.

А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Г Рая у свою чергу спитала про щастя.

9. Правильно оформлено цитату в реченні:

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв’язку є сполучник.

А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).

В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).

Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значу­щою (Ч. Айтматов).

Завдання 11-15 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних. Потрібно вибрати два правильних варі­анти відповіді.

11. Визначте складнопідрядні речення:

А Не видно і самого океану з височини, а тільки гори хмар, то снігових, то сивих, то блакитних. (М.Рильський).

Б Якщо сьогодні я прийду до неї, вона мене в Александрію візьме (Леся Українка).

В Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється (Народна мудрість).

Г В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра).

Д Десь на краю села дівчата співали веснянки, гомоніли й галасували діти (С. Васильченко).

Е Людина відчуває свою слабкість тоді, коли її покидають надії (Б. Харчук).

12. Укажіть, у яких складносурядних реченнях кому поставлено помилково:

А Хай лягають зморшки на обличчя, і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов’я (В. Сосюра).

Б Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека, немов зачарований, замкне­ний у собі, окремий світ (О. Кобилянська).

В Ворожа авіація йшла на місто хвиля за хвилею, та особ­ливо спрямовувався удар по головних об’єктах: Дніпрогес, вокзал, «Запоріжсталь» (Я. Баш).

Г Верба ще більше постаріла, зараз у її дуплі нуртує вода, а на вершечку веселкою грає сиворакша (М. Стельмах).

Д В ті грізні й неповторні дні легенди були буденною дій­сністю, і творились вони звичайними смертними юнаками й дівчатами, дітьми й дідами (Ю. Збанацький).

Е На тонкій шиї чорнів шнурок з дукачем, та червоніло дрібне добре намисто (І. Нечуй-Левицький).

13. Укажіть речення, в яких підрядні комою не відділяються (роз­ділові знаки пропущено):

А Я не можу збагнути що саме.

Б Бідні ми як коні на припоні (І. Франко).

В Мене цікавить не як це сталося а які можливі наслідки цього факту.

Г Я не розумію що це.

Д Брат прийде та не знати коли.

Е Я аж почервоніла так засоромилася. (І. Нечуй-Левицький).

14. Укажіть складні безсполучникові речення, в яких між про­стими реченнями слід ставити двокрапку (розділові знаки пропущено):

А Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить у хаті за столом сидять гості. (М.Коцюбинський).

Б Що за літо заробить Мотря те за зиму і проживуть (Панас Мирний).

В Вона їм не дорога їм дорогі ґрунти та обори.

Г В хаті грека пахло часником та смаженими грецькими ков­басками густий пах ладану не міг подолати ті запахи.

Д Так і його царська милість велів дати гетьману булаву в Переяславі.

Е Учися як слід то й добре буде. (З творів Ю. Мушкетика).

15. У яких реченнях між частинами слід ставити тире (розділові знаки не розставлено)?

А Він вважав себе багатим є молодість є сила є нестерпне бажання працювати (С. Скляренко).

Б Помажу мов медком солодше буде з’їсти (Л. Глібов).

В І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко).

Г Вітер війнув листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

Д Народ хвилюється і це моя вина (О. Довженко).

Е Фіалки на столі прив’яли, а небо квітне у вікні (М. Риль­ський).

Завдання 16 передбачає встановлення відповідності. До кож­ного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповід­ник, позначений буквою.

16. Установіть відповідність між складними безсполучниковими реченнями та розділовими знаками, які необхідно в них по­ставити:

Розділовий знак                   Речення

1   тире;                          А Тихо й нудно і спека пекельна.

2   кома;                             (С. Васильченко).

3   двокрапка;                Б Скільки глянеш вилискують роз-

4   крапка з комою.           гойдані хліба (О. Довженко).

В Лаврін не поганяв волів він забув і про воли і про мішки й тільки дивився                        на Мелашку (І. Нечуй-Ле- вицький).

Г На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Л. Смілянській).

Д Закурілася земля задиміла пішов дощ дрібний та тихий мов крізь сито                  засіяв стрепенулися темні ліси і роз­правляючись підставляли своє заго­ріле листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний).

 

 

 
 Складнопідрядне речення
Опрацюйте теоретичний матеріал, поданий у таблиці
Сполучники підрядності
Сполучні слова
Сполучники належать до службових частин мови
Сполучні слова належать до самостійних частин мови. Серед них: відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки);прислівники (де, коли, куди, звідки як, доки, відколи, чому, навіщо)
На сполучники не падає логічний наголос:                                                            Брат повідомив, що приїде влітку
Сполучні слова часто логічно виділяються:                           Олег пригадував, що потрібно взяти із собою в похід.
Сполучники не бувають членами речення:                                                               Учитель записав у щоденник, що батько має прийти до школи.
Сполучні слова виконують роль членів речення: Учитель нагадав учням, хто поїде на олімпіаду з українознавства.
Сполучники можна замінити синонімічним сполучником: Одсіяють роки, мов (як, наче) хмарки над нами (В. Сосюра).
Сполучні слова можна замінити синонімічним словом: Ми попрямували до лісу, що (який) виднівся за горою
У складнопідрядному реченні зі сполучником підрядну частину не можна перетворити на питальне речення: Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? (Народна творчість).
У складнопідрядному реченні зі сполучним словом часто підрядну частину можна перетворити на питальне речення: Тоді Довженко спитав, звідки я, з якої сім’ї, скільки у нас дітей, яка в нас річка(М. Вінграновський).
Сполучники й сполучні слова можуть бути синонімічними. Наприклад: що — щоб — як; який — що; який — де.
Порівняйте: 1. Ніхто того не бачив, що хлопчик сумував. 2. Ніхто того не бачив, щоб хлопчик сумував. 3. Ніхто того не бачив, як хлопчик сумував.
У цих реченнях з’ясувальні підрядні частини пов’язані з головними частинами синонімічними сполучниками. Вони мають одне значення: доповнюють головну частину. Проте кожна підрядна містить певний відтінок значення (зі сполучником щоб — непевність; зі сполучником як — спосіб дії).
Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів: Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
Кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: Весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
Крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
Двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): Мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: На годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
 Пропоную вам матеріал, який допоможе підготувати питання до гімназійної сесії.

ЗАЙМЕННИК. ДІЄСЛОВО
Займенник – частини мови, що вказує, але не називає: предмет  (чоловік – він); ознаку (високий – такий же): кількість (п’ять – стільки ж).
Займенник набуває ознак тієї частини мови, яку замінює. Наприклад, замінюючи іменник, займенник відповідає на питання хто? що?, змінюється за відмінками й числами, має рід: Мама прийшла додому. Вона приготувала смачний обід.
    
Розряди займенників:
- особові (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони);
- зворотний (себе);
- питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?);
- відносні (хто, що, який, чий, котрий, скільки);
- неозначені (будь-хто, що-небудь, щось, деякий, хтозна-що, казна-що);
- заперечні (ніхто, ніщо , ніякий, нічий);
- присвійні (мій, твій, свій, наш, ваш);
- означальні (весь, всякий, кожний, самий, інший) ;
- вказівні (той, цей, такий, стільки).

УВАГА!!!
Зміна основи при відмінюванні
Я (Н.в.) – мене (Р.в.). 
Він (Н.в.)  – його (Р.в.). 
Вона (Н.в.)   – її (Р.в.). 
Ми (Н.в.)   – нас (Р.в.). 
Вони (Н.в.)  – їх (до них) (Р.в.). 
Хто (Н.в.)   – кого(Р.в.). 
Що (Н.в.)   – чого(Р.в.). 

   ПРАВОПИС
1.    Частки аби, ані, де, сь пишуться з займенниками разомабихто, аніщо, дехто, щось.
2. Займенники з будь-, небудь-, казна, хтозна- пишуться через дефісбудь-що, хто-небудь, казна-що, хтозна-який.
3.   Заперечні займенники з ні пишуться разомніхто, нікого, ніщо.
4.     Якщо між частком і займеннником вставляється прийменник, то всі три слова пишуться окремо: ні до кого, ні в кого, ні для чого, ні до якого.
5.       Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.

ДІЄСЛОВО  – частина мови, що означає дію або стан і відповідає на питання що робити? що робиться? У реченні дієслово найчастіше буває присудком (Ми будуємо нову державу).

Дієслово утворює форми дійсного, умовного, наказового способів.

Неозначена форма дієслова                                              
           Дієслово має неозначену форму (інфінітив, початкова форма дієслова), яка відповідає на питання що робити? що зробити? Вона не виражає ні часу, ні числа, ні особи, ні роду
           Неозначена форма дієслова закінчується на –ти (ть), після якого може стояти –ся (-сь)підписати, підписатися.
           Між коренем і суфіксом –ти можуть бути суфіксиписати, робити, летіти, стукнути, майструвати, малювати 

ВИД ДІЄСЛОВА
Дієслова бувають:
- недоконаного виду: відповідають на питання що робити?  (читати – читав, читаю, читатиму);
- доконаного: відповідають на питання що зробити?   (читати – прочитав, прочитаю).  

Дієслова доконаного виду не мають форми теперішнього часу (прочитала; прочитаю).

 Способи дієслів
дійсний(читає, читав, буде читати – читатиме),
умовний (прочитав би, прочитала б),
наказовий (читай, читаймо, читайте) .

 Дієслова мають три часи (теперішній, минулий, майбутній).
У теперішньому і майбутньому часах дієслова змінюються за особами (я – пишу; ти – пишеш) і
                                                                                                       числами (пишу – пишемо).
а в минулому - за родами (писав, писала, писало) і числами (писала – писали).
 Дієслова майбутнього часу мають просту і складену форми: пишу - писатиму;  буду писати, читатимеш, будеш читати.
 Дієслова І і ІІ дієвідмін.  Дієвідмінювання дієслівПравопис дієслів                                              
Зміна дієслів за особами і числами називається дієвідмінюванням. Дієслова І і ІІ дієвідмін мають такі закінчення: 
ЗАПАМ’ЯТАЙ!
До І дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множити мають закінчення –уть, -ють;
До ІІ дієвідміни належать дієслова, які в 3-ій особі множити мають закінчення –ать, -ять;
                                                   
Однина
Особа  
І дієвідміна
     ІІ дієвідміна 


1-ша       
веду     читаю
кричу         стою
2-га
ведеш   читаєш
кричиш      стоїш
3-тя
веде      читає
кричить     стоїть
Множина
1-ша
ведемо читаємо
кричимо  стоїмо
2-га
ведете читаєте
кричите   стоїте
3-тя 
ведуть  читають
кричать   стоять

При дієвідмінюванні можуть проходити чергування: берегти - бережу; пекти - печу; просити - прошу; летіти-лечу; їздити - їжджу.

УВАГА! Якщо важко встановити дієвідміну за 3-ою особою множини, то майте на увазі, що
до ІІ відміни належать дієслова  з суфіксами и (робити), і (летіти), ї (клеїти), а після шиплячих (лежати) і при зміні слова вони випадають.
Наприклад, дієслова летіти - лечу, гоїти - гою, ходити - ходжу, мовчати - мовчу (у них є відповідні суфікси, і вони випадають) належать до ІІ дієвідміни, тобто в особових закінченнях пишемо букву и (ї), а в 3-й особі множини - закінчення -ать (-ять).

ВИНЯТКИ:
1) дієслова хотіти, сопіти, ревіти, іржати (хоч у них є відповідні суфікси і вони випадають) належать до І дієвідміни;
2) дієслова бігти, боятися, стояти, спати (хоч у них нема відповідних суфіксів) належать до ІІ дієвідміни.
НЕ з дієсловами
як правило, пишемо окремо (не читав, не забуду).
   Разом пишемо, якщо:
- слово без НЕ не вживається (ненавидіти, нехтувати);
- означає неповноту дії (недобачати, недочувати);

ЗВОРОТНІ ДІЄСЛОВА – це дієслова, які виражають зворотну дію; вони вживаються з суфіксом –ся (-сь): (купатися, вмиватися, збиратись). Більшість зворотних дієслів співвідносяться з дієсловами без суфікса –ся (вмивати-вмиватися, вертіти – вертітися). Деякі дієслова не мають такої співвіднесеності і без суфікса –ся не вживаються (сміятися, сподіватися).

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА - це дієслова, що означають процес або стан, які відбуваються самі по собі, без діючої особи. Вони означають явища природи, переживання, фізичний стан (світає, хвилюється, морозить).
Безособові дієслова не змінюються за особами, числами, родами. Вони можуть мати три форми: неозначену (світати), 3-ю особу однини (світає, світатиме), середній рід однини (світало, світало б).
У реченні безособові дієслова виступають присудком (Пахне квітами).
ТЕМА 5          
САМОПЕРЕВІРКА
У якому рядку допущено помилку в написанні займенників?
А) ніхто, дещо, хто-небудь, будь-хто;
Б) казна у кого, хтозна що, аби що, якийсь;
В) хтось, нічий, будь-що, нічий.                 

У якому рядку подано всі займенники, що пишуться через дефіс?
А) аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;
Б) де/в/чому, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;
В) хто/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто.  

У якому рядку подано всі займенники, що пишуться разом?
А) ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий;
Б) ні/для кого, ні/який, де/що, хтозна/що;
В) ні/скільки, ні/з/чим, будь/що, де/хто.  

Позначте рядок, у якому вжито
особовий займенник другої особи множини:
А) Я чув багато про вас.
Б) Треба їм допомогти.
В) До станції він нас три кілометри.
Г) Нам дуже пощастило.
Д) З нами трапилася весела пригода.

Укажіть ряд займенників:
А) те, ці, але, всі;
Б) їх, ви, чий, там;
В) ним, я, ніщо, ту;
Г) він, ми, це, тут;
Д) вас, усім, десь, щось.

Позначте рядок, у якому вжито присвійний займенник:
А) Друзі привітали її з днем народження.
Б) Я зустрів її біля школи.
В) Його учні виступили в змаганнях найкраще.
Г) Холод змусив їх одігнутися тепліше.
Д) Олена побачила його вперше.

 Позначте речення, у яких вжито відносні займенники:
А) Хто буде сьогодні черговим?
Б) Я здогадалася, який подарунок ви принесли.
В) Кого ви зможете попередити?
Г) Я не знаю, котра зараз година.
Д) вона знає, хто надіслав їй листівку.

Позначте речення, у яких зворотний займенниксебе вжито в родовому відмінку?
А) Дуже важливо мати повагу до самого себе.
Б) цими травами він вилікував себе.
В) Він даремно намагався заспокоїти себе.
Г) Він любив тільки себе.
Д) Я взяв ці книжки для себе.
  
Позначте рядок займенників, які пишуться через дефіс:
А) який/небудь, хтозна/що, будь/кому;
Б) скільки/небудь, будь/чиїми, аби/який;
В) казна/чим, де/хто, кому/сь;
Г) на/чому/небудь, ні/кого, аби/чим;
Д) чиїми/сь, від/будь/кого, ні/якого.

У якому рядку всі дієслова недоконаного виду?
А) зрозумів, сміється, любив, знає;
Б) тішила, вчитиме, цікавиться, хотіла;
В) біжить, пробачила, будують, вивчити.

У якому рядку допущено помилку в правописі особових
закінчень дієслів?
А) говориш, купаєшся, свистиш, колються;
Б) клеють, бажаєш, хочеш, гудуть;
В) відкриєш, хилишся, збіжать, стежиш.

Позначте рядок дієслів майбутнього часу першої особи множини:
А) запрошуватимемо, візьмете, зруйнуємо;
Б) наспіваєте, розхитуємо, вирішимо;
В) перенесемо, вигадаємо, подумаємо;
Г) заморозимо, заслухаємось, виховуватимемо;
Д) звикатимемо, малюємо, увімкнемо.

 У якому рядку всі дієслова з не пишуться разом?
А) не/вгавати, не/зчутися, не/минати, не/знати;
Б) не/злюбити, не/словити, не/зрозуміти, не/доїдати;
В) не/навидіти, не/волити, не/добачати, не/вгавати.

Позначте рядок дієслів із закінченням –ете:
А) розв’яж…, закінч…, прагн…;
Б) відпочин…, усміхн…сь, знайд…;
В) змокн…, залиш…, принес...;
Г) одягн…, свисн…, віддяч…;
Д) перебор…, піднім…, насміл…сь.

 Укажіть ряд займенників, які змінюються лише за відмінками.
А. Твій, це, чиїм.
Б. Будь-яким, хто, ми.
В. Скільки, дечому, нічим.
Г. Жоден, хтось, дечий, якийсь.

Укажіть речення, в якому зворотний займенник себе вжито у родовому відмінку.
А. Дівчинка ретельно себе умиває.
Б. Я хочу себе випробувати.
В. Відповідальність за це він поклав на себе.
Г. Я не чекав від себе такої сміливості.

Укажіть ряд, в якому всі займенники написані правильно.
А. Будь-чий, дечиїх, ні до кого, нічого, казнахто.
Б. Де чиїх, будь з ким, який-небудь, декого, ні скільки.
В. Аби-яким, аби з яким, абияким, ніяким.
Г. Будь-хто, будь у чому, хтозна-чий, нічий, дечиїх.

Укажіть ряд словосполучень, в яких ужито тільки присвійні займенники.
А. Звинуватили його, у його кімнаті, випередив їх.
Б. Під її наглядом, на його столі, не було її.
В. Покликав його, його порада, зустрів його.
Г. Їх проблеми, з його дозволу, у її батьків.

Укажіть ряд із «зайвим» словом.
А. Хтозна-чий, де-небудь, будь-кого, хто-небудь.
Б. Жодний, ніхто, ніякий, нічий.
В. Всякий, кожний, самий, увесь.
Г. Хто, кого, ким, на кому.

Укажіть речення, в якому вжито займенник в О. в. однини.
А. Лиш паморозь осіння на одежі та сутінки і марення нічні мене назад вернути закликали.
Б. Тужу за вами, солов′ї Вкраїни.
В. Обробив, обточив дикий той камінець, і уставив його у коштовний вінець.
Г. По ньому рясно снували червоні й фіолетові вогники.


10.02.2018
ТЕМА 4
ПРИКМЕТНИК.  ЧИСЛІВНИК

Прикметник – частина мови, яка означає ознакупредмета або його приналежність і відповідає на питання який? чий? котрий? Прикметники виражають ознаку за кольором (білий), розміром (великий), формою (круглий), за матеріалом (дерев’яний) та ін.
                                                                                                                                                                                                                                          
Морфологічні ознаки:  прикметник змінюється за: - родами (мала, малий, мале), - числами (мала-малі), -.відмінками (мала, малої, малій).   Рід, число, відмінок прикметника  визначаються за іменником, з яким пов’язуються: (дерев’яний стіл;  червона хустка; синєморе)

    Синтаксичні ознаки. Прикметник найчастіше виступає означенням (Настали теплі дні).
Прикметник може виконувати роль іменної частини складеного присудка (Гори були прозорі і легкі).

Прикметники поділяються на якісні (гарний),відносні (дерев’яний), присвійні (батькова шапка).

       Якісні прикметники відповідають на питанняякий? і виражають ознаку, яка може бути в більшій чи меншій мірі: колір (білий - біліший), розмір  (великий - більший), вага (важкий - важчий), смак  (солодкий - солодший), запах  (духмяний - духмяніший),температура (холодний – холодніший).

       Відносні прикметники відповідають на питанняякий? і вказують на ознаки предметів за відношенням між предметами: відношення до місця (сільські краєвиди), до матеріалу (дерев’яна парта), до національності (українська мова).

Присвійні прикметники відповідають на питаннячий? і означають приналежність чогось людині чи тварині (дідусеві окуляри, лисяча нора). 

УВАГА!!! Відносні й присвійні прикметники можуть переходити в якісні.

ПОРІВНЯЙ!!!  Золота сережка і золотий характер; шоколадна цукерка і шоколадна блуза;
                           Лисяча нора і лисячий характер; ведмежа барлога і ведмежа послуга.

Прикметник має повну і коротку, нестягнену і стягнену форми.

Повна форма – ясний; коротка – ясен.
Нестягнена форма –  ясная; стягнена – ясна.
Коротка і нестягна форми вживаються у художньому стилі

Творення і правопис присвійних прикметників

Творення прикметників від іменників І відміни
Творення прикметників від іменників ІІ відміни
    Від іменників І відміни присвійні прикметники творяться  за допомогою суфікса –ин -їн, причому кінцеві приголосні твірної основиг, к, х чергуються із ж, ч, шГаля – Галин, Ольга – Ольжин, дочка – доччин, свекруха – свекрушин.
  Марія – Маріїн, Надія – Надіїн, Дар’я – Дар’їн.

Чергування приголосних:
Параска – Парасчин, невістка – невістчин, Вутанька – Вутаньчин, Маланка – Маланчин.
Від іменників ІІ відміни присвійні прикметники творяться  за допомогою суфікса –ів (-їв), який чергується з –овабо –ев (-єв):
- якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування
       –ів з -ов: батько – батьків,
                        батькового, батьковому;
- якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування –ів (-їв) з ев (-єв):
Мусій – Мусіїв, Мусієвого;
коваль – ковалів, ковалевого.

Якісні прикметники мають ступені порівняння

Ступені порівняння прикметників творяться ТАК

 Вищий ступінь

Проста форма 

Утворюється від звичайного прикметника+ суфікси –іш-, -ш-:
теплий-тепліший, тонкий-  тонший

Складена форма   

Утворюється від звичайного прикметника + словабільш, менш:
більш добрий,   менш приємний                                                                                  
 Найвищий ступінь

       Проста форма

Утворюється додаванням до прикметника вищого ступеня префікса най-: найкращий, найменший

       Складена форма 

Утворюється додаванням до звичайногоприкметник  слів найбільш, найменшнайбільшправдивий,    найменш швидкісний.   

                                                                                    

 При творенні ступенів порівняння прикметників може відбуватися:
- чергування: дорогий - дорожчий, вузький – вужчий, легкий-легший;
- зміна основи: гарний - кращий.
Для підсилення можуть вживатися слова значно, багато, ще (більший); як-, що-;  якнайкращий.

У В А Г А ! Деякі якісні прикметники не утворюють ступенів порівняння:
- назви кольорів, що перейшли з ряду відносних:кремовий, шоколадний, волошковий, лимонний;
- назви масті коней: вороний, буланий, карий;
- назви ознак абсолютного порогу інтенсивності:сліпий, босий, мертвий, голий, німий;
- назви складних ознак: чорнобокий, блідо-рожевий;жовтогарячий, білосніжний, надто хитрий
- назви ознак, що виражають міру ознаки суфіксом, префіксом, складанням основ: низенько, низесенько,  вузюсінький, страшенний, злющий, препоганий, надзвичайний, ультрамодний, прегарний.

Поділ прикметників на групи
Тверда група
М’яка група
Основа закінчується на твердий приголосний:
сонячний, довгий;сонячна, довга;
сонячне, довге.

  Складні прикметники з другою частиною -лиций 
Основа закінчується на м’який приголосний:середній, торішній;середня, торішня;
середнє, торішнє.
При відмінюванні з’являється м’який знак: середнього, середньої.
Складні прикметники з другою частиною -лиций


Написання складних прикметників

Разом пишуться складні прикметники:
- утворені від підрядного словосполучення, між нимине можна поставити і (загальноосвітній);
- в яких першим компонентом виступає прислівник (важкохворий);
- якщо першою частиною є числівник, писаний словами (семиповерховий але 125-річний);
- утворені від іменників, що пишуться разом: (радіотехніка, радіотехнічний).
    Через дефіс пишуться прикметники:
- утворені від сурядного словосполучення, між ними можна поставити сполучник і (російсько-український);
- складні назви сторін світу (південно-східний);
- відтінки кольорів, смаку (темно-зелений, кисло-солодкий).

ВИНЯТКИжовтогарячий, червоногарячий, зловорожий, глухонімий. 
                                                                                                
- утворені від іменників, що пишуться через дефіс: (віце-президентський, дизель-моторне масло);
- першим компонентом яких є числівник, писаний цифрами (20-річний)

Перехід прикметників в іменники
    Деякі прикметники можуть переходити в іменники і вказують уже не на ознаку, а на предмет чи особу:
    Черговий (який?-прикметник) учень прибрав клас.  Черговий (хто?-іменник) прибрав клас.

 В іменники найчастіше переходять прикметники, що означають прізвища, власні географічні назви: Чорний, Верхнє.
                                                                                                                                    

НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ

НЕ з прикметниками пишеться разом:
- якщо слово без НЕ не вживається (неозорий);
- якщо слово можна замінити синонімом (невеликий-малий).

НЕ з прикметниками пишеться окремо:
- при протиставленні (не великий, а малий);
- якщо між НЕ і прикметником можна поставити слова був, є  (Літо було не тепле. Літо не було тепле).

-НН- у прикметника
   Прикметники, утворені від основи з –н-, пишуться з двома –нн-: осінь – осінній; рано-ранній;


ПОРІВНЯЙ:  риба – рибний;
горобець – горобиний; горобина – горобинний

З –нн- пишуться  прикметники з наголошеними суфіксами –анн-, -янн-,
що вказують на перебільшену міру: бездоганний, незрівнянний.
                                                                        
ЧИСЛІВНИК – це частина мова, яка означає число і порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий?: п’ять, п’ятий
                                     
Числівники за значеннями і граматичними ознаками поділяються на:
·                       кількісні (скільки?): власне кількісні: три, сімсот, триста двадцять; збірні: четверо, двоє;
      дробові: дві третіх, півтора, нуль цілих дві десятих; незначено-кількісні: багато, мало, кілька,
                                                                                                    кільканадцять, кількадесят, стонадцять;

·                       порядкові (котрий): перший, другий, тридцятий, двісті третій.

УВАГА!  Двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть – це іменики;  
утроє, двічі, по-перше – це прислівники; подвоїти, потроїти – це дієслова;

Розрізняй числівники і прислівники-омоніми:
- багато тижнів (багатьох, багатьом) – числівник;працював багато (незмінне) – прислівник.

За будовою числівники поділяються на групи:
простіодин, стоскладніодинадцять, двадцять;складенідвадцять три, сто двадцять два.

 Числівники, що означають кількість, у сполученні з іменниками виступають одним членом, якщо мають форму називного чи знахідного відмінківТам три верби схилилися.

 

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Числівник один відмінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той.
Кількісні числівники, що означають цілі числа, змінюються за відмінками так:

1, 2, 3, 4
від 5 до 20 і 30
Н.
Р.
Д.
З.
Ор.
М.
два
двох
двом
два, двох
двома
на двох
п’ять (п’ятеро)
п’яти, п’ятьох
п’яти, п’ятьом
п’ять, п’ятьох
п’ятьма, п’ятьома
па п’яти, на п’ятьох


від 50 до 80
від 200 до 900
Н.
Р.
Д.
З.
Ор.
М.
п’ятдесят
п’ятдесяти, -ьох
п’ятдесяти, -ьом
п’ятдесят, -ьох
п’ятдесятьма, -ьома
на п’ятдесяти, -ьох
п’ятсот
п’ятисот
п’ятистам
п’ятсот
п’ятьмастами
на п’ятистах


Н. сорок          дев’яносто     сто               
Р. сорока         дев’яноста       ста
Д. сорока        дев’яноста       ста
З. сорок         дев’яносто       сто
О. сорока        дев’яноста       ста
М. сорока        дев’яноста      ста

При відмінюванні числівників  ПАМ’ЯТАЙ:

- у назвах десятків змінюється ЛИШЕ ДРУГАчастина: п’ятдесят, п’ятдесяти, п’ятдесятьма, п’ятдесятьох;
-  
- у назвах сотень (від двісті до дев’ятсот) змінюються обидві частинидвісті, двохсот, двомастами, (на) двохастах;

- числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного мають закінчення –а;

- у дробовий числівниках чисельник відмінюється як кількісний, а знаменник – як порядковий : дві третіх, двох третіх, двом третім, двома третіми;

- у складених кількісних числівниках кожна частина відмінюються окремо за своїм типом;.
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: триста двадцять третій, триста двадцять третього, триста двадцять третьому .

УВАГА! Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярдвідмінюються як іменники м’якої чи мішаної групи (нулем, тисячею) чи твердої групи (мільйоном, мільярдом).


ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ: Котра година?

10.00 – десята година;             10.30 – пів на одинадцяту;

10.15 – десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту;

10.45 – за п'ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята, чверть по одинадцятій.

УЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Іменник чоловічого роду з числівниками два, три чотири  вживаються у формі Н.в. множинидва учні, три бійці, чотири уроки.
                                
Іменник жіночого і середнього роду з числівниками два, три чотири  вживаються у формі Р. в. однини:
дві газети, три школи, чотири книги;   
два озера, три поля, чотири слова.

Уживання збірних числівників

Іменники середнього та чоловічого роду – назви істот та парні предмети вільно сполучаються зі збірними числівниками:
семеро гусенят п’ятеро друзів, шестеро дверей
АЛЕ іменники жіночого роду зі збірними числівниками не сполучаються: не можна сказати троє учениць, треба сказати три учениці.
Іменники при дробових числівниках та числівникахпівтора, півтори, півтораста мають форму Р. в.: дві п’ятих метра, двом п’ятим метра, двома п’ятимиметра;  півтора гривні, півтораста робітників, півторигодини.

Числівники від п’яти і далі у формі Н. в. вживаються з іменниками у формі Р. в.: вісім столів, тридцять дев’ять учнів, семеро хлопців.

В усіх інших відмінках проходить узгодження числівника з іменнком: восьми столів, тридцяти дев’ятьом учням.

У складеному числівнику іменник уживається в тій формі, якої вимагає останнє слово:

триста двадцять один учень, вісімсот дев’яносто чотири учні, сорок п’ята сторінка, тисяча дев’ятсот сімнадцятий рік.

 ЗВЕРНИ УВАГУ НА НАПИСАННЯ! 
25-поверховий; двадцятип’ятиповерховий;
259-мільйонний, двістіп’ятдесятидев’ятимільйонний;
136-мільярдний, стотридцятишестимільярдний.


 ТЕМА 4
САМОПЕРЕВІРКА

Перевірте себе. Випишіть прикметники в дві колонки: 1) у формі вищого ступеня порівняння; 2) у звичайній формі.
Швидший, всесильний, квітучий, ближчий, важчий, товстющий, збагне́нний, ясніший, добрячий, значніший, дужчий, здоровенний, худющий.
Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову англійського філософа Ф.Бекона: “Людина, пануючи над іншими, втрачає …”

Позначте рядок прикметників, які вжито в формі найвищого ступеня порівняння:
А) абсолютно правильний, найлегший, найбільш урожайний;
Б) якнайшвидший, найбільш популярний, надзвичайно важливий;
В) найдрібніший, найменш прийнятий, якнайкоротший;
Г) дуже складний, найбільш небезпечний, зовсім темний.

Позначте речення, у якому прикметник виконує роль означення:
А) Кошеня було зовсім маленьке.
Б) Результати дослідів були несподіваними.
В) Над нами безхмарне небо.
Г) Сьогодні вітер сильний, поривчастий.

Позначте речення, які не потребують редагування:
А) Це була його найзаповітніша мрія.
Б) Задача розв’язана самим простим способом.
В) У липні ночі найтепліші.
Г) Треба знайти найбільш зручніший шлях.

Позначте рядок географічних назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на -ський:
А) Кіровоград, Кривий Ріг, Карпати;
Б) Дрогобич, Париж, Буг;
В) Збараж, Миргород, Петербург;
Г) Волноваха, Червоноград, Сиваш.

Позначте рядок прикметників, які вжито в значенні якісних:
А) сонячний погляд, лимонна хустка, лисяча посмішка;
Б)ведмежа послуга, медові очі, бузкова сукня;
В) солодкий голос, малиновий сік, дерев’яна огорожа;
Г) скляний посуд, скляний погляд, залізна воля.

У яких рядках усі прикметники пишуться через дефіс?
А) (гірсько)лижний, (українсько)німецький, (вічно)зелений;
Б) (темно)червоний, (науково)дослідний, (хіміко)біологічний;
В) (хлібо)булочний, (м’ясо)молочний, (жовто)гарячий;
Г) (жовто)блакитний, (спортивно)оздоровчий, (санаторно)курортний.

Позначте рядки прикметників, у кожному з яких пишеться –НН-:
А) незрівня…ий, буде…ий, бездога…ий;
Б) сті..ий, звіри..ий, тума..ий;
В) змії…ий, напруже…ий, щоде…ий;
Г) невблага…ий, широче…ий, бездо…ий.

Виділити прикметником та визначити їх розряд.
      1. Стерня коле босі ноги (М.К.).
      2. Зінько з Іваном половили бусурманських коней (К.Б.).
      3. Важкі жолуді падали додолу.
      4. Посипались зрадницькі кулі…(К.Б.).
       5. Зарості ведуть свій родовід від віковічних пралісів (Ю.З.)

Текст і завдання до нього.
     (1) І тоді стало несподіване для хлопчика… (2) Од того дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. (3) Білий кінь шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. (4) Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки. (5) Хлопчик відсахнувся, у грізнім подиві занімів Степан. (6) Шептало легко опустився на передні ноги, збив копитами пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь (За В.Дроздом).


1

2

3

4

5

6
А У якому рядку прикметник ужитий у значенні іменника.
                          
Б Укажіть речення, у яких ужито тільки якісні прикметники.


В Укажіть речення, у яких вжито відносні прикметники.

У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:                   
А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;
Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;
В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.
У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:                   
А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;
Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;
В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.
У якому рядку всі числівники кількісні?
А) три, двійко, двісті, сороковий, двадцять сьомий;
Б) перший, третій, дев’ять, сьомий;
В) десять, десятеро, одна п’ята, сто двадцять, сорок.

Числівник нуль, тисяча, мільйон, мільярд
відмінюються:
А) як кількісні числівники;
Б) як порядкові числівники;
В) як іменники.

Позначте рядок, у якому числівники змінюються за родами, числами, відмінками:
А) сімдесятий, сорок третій, сотий;
Б) одинадцятий, сімдесят два, семисотий;
В) дванадцятий, сім тисяч, тридцять четвертий

У якому рядку всі числівники порядкові?
А) шестеро, восьмеро, двадцятеро, четверо;
Б) другий, сорок третій, дев’яностий, триста третій;
В) дві десятих, вісім, другий, шостий.

Позначте рядок, у якому не всі слова числівники:
А) один, десять, дві десятий, п’ятий, дванадцятий;
Б ) одиниця, десятка, двійка, багато, третій;
В) другий, кілька, чимало, кількасот, стонадцять.

Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:
А) триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;
Б ) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;
В) п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;
Г) чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.

Розкрити дужки.
2/3 (склянки) - _______________; 4/9 (метр)__________; 3/5 (виграш)__________;
продали 26 (двері)_________;  закупили 472 (трактор)________; 
утворили близько 100 (асоціація)______________.

Цифри записати словами, розкрити дужки.

1 (слива), 1(яблуко), 1 (сестра), 1 (м’яч);  2 (учень), 2 (дівчина), 2 (перо), 2 (дуб); 3 (хлопець), 3 (брат),
3 (груша), 3 (вікно), 3 (журнал); 4 (товариш), 4 (книга), 4 (вухо), 4 (відмінник);

Яку синтаксичку роль виконує числівник у реченні: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Ш.)

Позначте рядок, у якому кожне складне слово пишеться разом:
А) (півтора)метровий, (триста)перший, (тридцяти(тисячний);
Б (сто)кілометровий, (семи)сотий, (триста)восьмий;
В) (восьми)гранний, (дванадцяти(тонний), (вісімдесяти)річний).

Позначте рядок, у якому в усіх випадках замість крапок треба писати -и:
А) два комп’ютер…, три з половиною гектар…, двадцять чотири ящик…;
Б) нуль цілик і дві десятих відсотк…, три глобус…, два предмет…;
В) чотири портрет…, два словник…, півтора контейнер…

Укажіть рядки, у яких словосполучення побудовані правильно:
А) десятеро курчат, двоє хлопчиків, троє учениць;
Б) двоє окулярів, п’ятеро цуценят, троє вікон;
В) четверо ножиць, двоє учнів, шестеро мавпенят;
Г) семеро хлопців, троє саней, четверо кошенят;
Д) двоє дверей, троє сестер, четверо ведмежат;
Е) двоє кухарок, четверо медсестер, троє ягнят.

Перевірте себе. Випишіть іменники в дві колонки: 1) ті, які можна вжити із збірним числівником двоє; 2) ті, які не вживаються із збірними числівниками.
Однокласник, ножиці, спиця, обценьки, будинок, основа, стіна, граблі, сани, кілограм, осокір, ягня, ворота, ключ, клієнт, дочка, кошеня, двері, квітка, маля, малюнок.
Ключ. З других букв іменників мають скластися слова, пропущені в прислів’ї: “… не скаже…”

Перевірте себе. Випишіть, розкриваючи дужки, словосполучення в такій послідовності: 1) ті, іменники в яких мають закінчення –и або -і; 2) ті, іменники в яких мають закінчення –а або –я.
Півтора (день), два (океан), три (раз), два (колесо), півтора (оселедець), чотири (ешелон), три (акціонер), півтора (пиріг), чотири (стебло), два (пенал), три (ставок), чотири (сито).
Ключ. З других букв іменників має скластися закінчення прислів’я: “Голова не на те, щоб тільки…)

ТЕКСТ І ЗАВДАННЯ ДО НЬОГО
     (1) І справді, ще до смерку примчав гонець із сусіднього зимівника. (2) Він сповістив, що кошовий Бородавка рихтує вісімдесят байдаків – іти морем на Туреччину. (3) Товариство відпливе за три дні. (4) Дев’ятеро молодих козаків поскакало з хутора найбистрішими кіньми. (5) А десятим скакав Михайлик. (6) Баскими кіньми домчали до перевозу, поромом перехопились на той берег. (7) На березі ніде було пропхатися: вся Січ вийшла вантажити байдаки. (8) Козаки тягали невеличкі гармати-фальконети, приладнували їх по чотири, по шість на човен (За В.Маликом).

А Укажіть речення, в якому вжито порядковий числівник.
Б Укажіть речення, в якому вжито збірний числівник.
В Укажіть речення, в яких ужито кількісні числівники в формі знахідного відмінка.
 ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ЗА ТАКИМИ ТЕСТАМИ
ВАРІАНТ 1
1.                    Продовжити визначення: «Прикметник – це самостійна частина мови, що означає…
А. …дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? Що з ним робиться?»
Б. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?»
В. … ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?»
Г. … ознаку предмета за дією і відповідає на питання який?»

2. Укажіть речення, в якому прикметник виконує синтаксичну роль присудка.
А. Будинок – невисокий, гарний – визирав з-під густого гілля.
Б. Школа стояла на невисокому горбі.
В. Зоопарку подарували двох молодих мавпочок.
Г. Вітер сильний, поривчастий.

3.  Укажіть, у якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники.
А. Швидка реакція, зеленуватий колір, кульгавий чоловік, здоровенний дуб, міський пейзаж.
Б. Літній день, ранкова роса, річковий вокзал, гречана каша, дерев′яна ложка.
В. Вечірнє світло, прирічкова територія, слюсарна майстерня, волоський горіх, похмурий день.
Г. Широкий степ, далека дорога, сліпа людина, прекрасний вчинок, старенький будинок.

4.Укажіть словосполучення, в якому присвійний прикметник вжито у значенні якісного.
А. Ведмежа шкура.
Б. Кроляча клітка.
В. Лисяча посмішка.
Г. Заячий хвіст.

5. Укажіть ряд, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння.
А. Кислий, синій, розумний, сміливий, чесний.
Б. Туристичний, мужній, героїчний, бабусин, оксамитовий.
В. Блакитний, океанський, вовчий, сибірський, радісний.
Г. Хоробрий, відважний, гордий, кульгавий, спритний.

6.     Укажіть ряд, у якому всі прикметники належать до м′якої групи.
А. Повен, дрібен, здатен, ладен, здоров.
Б. Радісний, бадьорий, веселий, затишний, житній.
В. Милий, веселий, синій, любий, фінальний.
Г. Середній, художній, вчорашній, колишній, торішній.

7.       Укажіть ряд прикметників, у суфіксах яких пишеться –е.
А. Страшнес …нький, рум′ян…нький, зворушл…вий.
Б. Дрібнес …нький, сувор…нький, хоробр…нький.
В. Ввічлив…нький, розумн…нький, заспокійл…вий.
Г. М′якес…нький, доброзичл…вий, запаморочл…вий.

8.  Укажіть ряд назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на  -цький.
А. Чех (народ), товариш (допомога), козак (шабля).
Б. Кагарлик (поїзд), чумак (віз), Бахмач (музей).
В. Париж (аеропорт), турист (намет), Луцьк (маршрут).
Г. Бучач (санаторій), Ірпінь (завод), Овруч (ліс).

9.      Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –нн.
А. Вовня…ий, сокол…ий, страше…ий, букве…ий, бджоли…ий.
Б. Лимо…ий, орли…ий, качи…ий, безтала…ий, солом′я…ий.
В. Невблага…ий, пшоня…ий, благослове…ий, солов′ї…ий, кі…ий.
Г. Свяще…ий, невблага…ий, маши…ий, стара…ий, віко…ий.

10.   Укажіть ряд прикметників, кожен з яких пишеться через дефіс.
А. Гірсько (лижний), українсько (німецький), (вічно)зелений.
Б.  Темно(червоний), науково(дослідний), хіміко(біологічний)
В. Кисло (солодкий), північно(східний), легко(атлетичний).
Г. Хлібо(булочний), військово(морський), жовто(гарячий).

11.   Укажіть, що означають порядкові числівники.
А. Відношення до місця і часу.
Б. Порядок предметів при лічбі.
В. Число і кількість предметів.
Г. Абстрактну, невизначену кількість.

12. Укажіть, на які розряди поділяються кількісні числівники.
А. Загальні, власні.
Б. Цілі, дробові, збірні.
В. Прості, складені.
Г. Цілі, дробові, складені.

13. Укажіть, в якому рядку всі числівники кількісні.
А. Одинадцять, три четвертих, декілька, сімнадцять.
Б. П′ятсот, кільканадцять, дев′ятисотий, сто.
В. Один, одна друга, перша, двоє.
Г. П′ять шостих, десятеро, сорок п′ять, сімнадцять.

14. Укажіть, у якому рядку всі форми числівника записані правильно.
А. Сорока чотирьох, п′ятьмастами п′ятдесятьма дев′ятьма.
Б. Триста сімдесяти п′ятьох, шестисот дев′яносто трьох.
В. Восьмистам шести десяти шести, восьмистам п′ятидесяти двох.
Г. Двумастами трьома, тридцятьох шістьох.

15.        Укажіть, у якому рядку всі числівники прості за складом.
А. Двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п′ятдесят вісім, дев′яносто один.
Б. Один, двісті, мільйон, тисяча.
В. Одна друга, сто два, двадцять один, сімдесят вісім.
Г. Дев′ятистам, шістнадцять, десять, тридцять три.

16.   Укажіть речення, в якому вжито числівник.
А. Четвірка друзів вирушила до лісу.
Б. У саду нам пощастило знайти з десяток великих яблук.
В. Мій брат відзначає своє двадцятиліття.
Г. У цьому місті я живу десятий рік.

17.   Укажіть ряд числівників, які змінюються за родами, числами та відмінками.           
А. Тридцять перший, сьомий, шістнадцятеро.
Б. Сімдесятий, третій, триста сорок восьмий.
В. Дев′ятий, вісімдесят другий, чотириста сім.
Г. Двісті двадцять два, сто шостий.

18.   Укажіть ряд словосполучень, де в усіх випадках слід писати –и.
А. Півтора центнер…, два пакет…, три кілометр…
Б. Три кілограм…, два комп′ютер, чотири велосипед…
В. Чотири портрет…, півтора відвотк…, два словник…
Г. Двадцять три зошит…, два з половиною крок…, сто грам…

19. Визначте, в якій синтаксичній ролі виступає числівнику реченні: Я склав тестування на «дванадцять».
А. Присудок.
Б. Обставина.
В. Додаток.
Г. Означення.

20.    Укажіть, який із займненників не має називного відмінка, роду і числа.
А. Якого.
Б. Себе.
В. Ніякому.
Г. Будь-яким.

21.   Укажіть, у якому рядку всі наведені слова – займенники.
А. Жодний, відомий, гарний, всякий, гіркий.
Б. Який, нічий, такий, інший, самий.
В. Кожний, твій, усякий, будь-який, абиде.
Г. Всякий, кожний, увесь, всюди, декого.

22. Укажіть ряд займенників, які змінюються так само, як прикметник.
А. Я, ними, скількох.
Б. Котрий, ніякий, ті.
В. Дещо, нікого, мене.
Г. Всякий, будь-чий, твій, себе.

23.    Укажіть ряд, в якому займенники пишуться через дефіс.
А. (Який)небудь, (хтозна)ким, (будь)кому.
Б. (Аби)чий, (ні) в кого, (де) якому.
В. (Будь) ким, (казна)що, (ані)якому.
Г. (Аби) з ким, (ані)чий, (що)небудь.

24.               Укажіть, в якому рядку є «зайве» слово.
А. Мій, нашим, вашому, їхньому.
Б. Який, чийого, скількох, чого.
В. Хто-небудь, що-небудь, який-небудь, якийсь.
Г. Кожний, скільки, інший, усякий.

                    
                                        2 ВАРІАНТ
1.      Укажіть правильне твердження.
А. Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.
Б. Якісні прикметники позначають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів.
В. Прикметник у реченні виконує роль означення, додатка і присудка.
Г. Прикметники поділяються на групи – тверду, м′яку і мішану.

2.     Укажіть речення, в якому прикметник виконує роль означення.
А. На городі я побачив рівненькі грядочки моркви.
Б. Небо високе-високе та чисте-чисте.
В. Робота в полі нелегка.
Г. Ліс був густий і темний.

3.   Укажіть словосполучення, в якому відносний прикметник вжито в значенні якісного.
А. Ведмежа шкура.
Б. Барвінкові очі.
В. Кам′яна стіна.
Г. Шовковий стяг.

4.  Укажіть ряд, в якому від усіх прикметників не можна утворити ступені порівняння.
А. Далекий, довгий, сухий, рідний, гострий.
Б. Німий, дорогий, здоровенний, близький, високий.
В. Добрий, сильний, ясний, давній, цікавий.
Г. Прегарний, синюватий, лисий, глухий, підстаркуватий.

5. Яким способом утворено прикметники військово-морський, електронно-обчислювальний, темно-синій, історико-культурний, південно-західний?
А. Суфіксальним.
Б. Злиттям основ.
В. Суфіксально-префіксальним.
Г. Складанням основ.

6.   Укажіть ряд словосполучень, у яких у закінченнях прикметників на місці пропуску пишеться –і.
А. Тремтяч…ми руками, пекуч…х ран, вужч… смужки.
Б. Гаряч… сльози, на вищ…й сходинці, у заяч…й хатинці.
В. Колюч…х троянд, до гаряч…х страв, найкращ… побажання.
Г. Найважч… пакунки, нижч… кущики, дівоч…х таємниць.

7. Укажіть ряд географічних назв, від яких можна утворити прикметники, що закінчуються на –ський.
А. Кагарлик (район), Волга  (берег), Бахмач (школа).
Б. Рига (вокзал), Прага (газета), Збараж (гімназія).
В. Київ (райони), Париж (вежа), Онега (береги).
Г. Карпати (ліс), Чернігів (область), Одеса (вулиці).


8.     Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –н-.
А. Полотня…ий, гороби…ий, широче…ий.
Б. Кукурудзя…ий, скля…ий, перепели…ий.
В. Конопля…ий, бджоли…ий, здорове…ий.
Г. Осі…ій, лебеди…ий, букве…ий.

9.     Укажіть ряд прикметників, які пишуться через дефіс.
А. Криваво (червоний), південно (західний), прісно (водний).
Б. Світло (рожевий), шести (гранний), кам′яно (вугільний).
В. М′ясо (молочний), гірко (солоний), англо (французький).
Г. Південно (західний), сліпучо (білий), південно (український).

10.   Укажіть слово, з яким можна поєднати прикметник книжний.
А. Фабрика.
Б. Обкладинка.
В. Мова.
Г. Шафа.

11. Продовжити речення: «Числівник – це частина мови, яка означає…»
А. … дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? Що з ним робиться?»
Б. … число, кількість і порядок предметів при лічбі та відповідає на питання скільки? який? котрий?»
В. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?»
Г. … узагальнюючу назву однорідних понять і відповідає на питання хто?»

12.  Укажіть, як відмінюються числівники нуль, мільйон, мільярд, тисяча.
А. Як іменники.
Б. Як прикметники.
В. Не відмінюються.
Г. Як числівники.

13.               Укажіть, як відмінюються числівники сорок, дев′яносто, сто.
А. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення –а.
Б. У всіх непрямих відмінках мають закінчення –а.
В. У всіх непрямих відмінках мають нульове закінчення.
Г. У місцевому відмінку мають закінчення –ах.

14.               Укажіть, у якому рядку всі числівники порядкові.
А. Мільйон, тисячний, дев′яностий, кілька.
Б. Сьома, двадцять четвертому, п′ятого, сотий.
В. Одна четверта, першому, шестисотого, сто.
Г. Перший, двадцять сьомого, тринадцятому, троє.

15.  Укажіть, в якому рядку не всі числівники вжито в Д.в.
А. Дев′яноста, чотирьом, одному, сімома, двомстам.
Б. Сімом, восьми, вісьмом, двомстам, трьомстам.
В. Двадцяти, тридцяти, сорока, ста, п′ятистам.
Г. Ста дев′яноста, сорока двом, шістдесятьом, п′яти, двадцяти двом.

16.    Укажіть, у якому рядку всі числівники збірні.
А. Два, три, чотири, одинадцять, тридцять.
Б. Другий, третій, четвертий, одинадцятий, тридцятий.
В. Тринадцятеро, двадцятеро, четверо, сім.
Г. Двоє, троє, четверо, одинадцятеро, тридцятеро.

17. Укажіть ряд, у якому всі словосполучення побудовані правильно.                  
А. Десятеро курчат, троє хлопчиків, четверо учениць.
Б. Двоє окулярів, п′ятеро жінок, троє каченят.
В. Четверо жінок, двоє сестер, шестеро студентів.
Г. Четверо штанів, двоє учнів, шестеро мавпенят.

18.Укажіть ряд правильних відмінкових форм числівників.
А. Двомстам п′ятидесяти п′яти, вісімдесятьма чотирма.
Б. Шістьмастами тридцятьма шістьма, сорока п′ятьом.
В. П′ятистам семидесяти восьми, шістдесятьма вісьма.
Г. Ста дев′яноста двом, на стах дев′яноста двох.

19. Укажіть речення, в якому є порядковий числівник.
А. Два брати зустрілися після довгої першої розлуки.
Б. За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає.
В. Якось біля нашого джерела зупинилося троє бійців.
Г. Майнули у повітрі десятки крил.

20. Укажіть ряд займенників, котрі у непрямих відмінках мають іншу основу, ніж в називному.
А. Весь, все, вся, кожний, жодний.
Б. Мій, самий, інший, чий, чия.
В. Себе, деяким, такий, дечиї.
Г. Я, ми, він, вона, хтось.

21. Укажіть речення, в якому займенник виступає частиною іменного складеного присудка.
А. Я був не я. Лиш мрія, сон.
Б. Ой нема ні вітру, ні хвилі із нашої України.
В. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю.
Г. Як ти, дитино, вдвох чи одна.

22. Укажіть ряд особових займенників третьої особи однини.
А. Намальовано ним, прийшли до неї, лежало воно.
Б. Її книга, говорили з ним, стояв перед нею.
В. Летів над ними, гостювали у нас, його син.
Г. Зробили для нього, побачили їх, їх будинок.

23. Укажіть ряд, у якому всі займенники пишуться разом.
А. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий, ані/скільки.
Б. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.
В. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.
Г. Аби/кому, кого/небудь, ні/чий, ні/до/чого, якому/сь.

24. Укажіть ряд займенників, що належать до одного й того ж розряду.
А. Цей, комусь, того.
Б. Всього, кожним, саму.
В. Іншого, жодний, самим.
Г. Нічий, ніхто, абищо.

ВАРІАНТ 3

1.Продовжіть твердження: « У реченні прикметник може бути…»
А. Обставиною.
Б. Означенням чи частиною іменного складеного присудка.
В. Будь-яким другорядним членом речення.
Г. Підметом.

2.Укажіть, які прикметники мають ступені порівняння.
А. Якісні і відносні.
Б. Тільки якісні.
В. Відносні та присвійні.
Г. Якісні, відносні та присвійні.

3. Укажіть рядок, в якому всі відносні та присвійні прикметники вжито в значенні якісних.
А. Барвінкові очі, малиновий сік, кам′яна огорожа.
Б. Залізна воля, солодкий голос, скляний посуд.
В. Бузкова сукня, медові очі, ведмежа послуга.
Г. Оксамитові брови, золотий годинник, вовчі закони.

4. Укажіть ряд, у якому не від усіх якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.
А. Солодкий, блискучий, чорний, низький, світлий.
Б. Буланий, великий, широкий, білий, багатий.
В. Злий, великий, довгий, старий, малий.
Г. Милий, солодкий, далекий, чистий, жовтий.

5. Укажіть ряд прикметників у формі найвищого ступеня порівняння.
А. Найрозумніший, найбільш вдалий, надзвичайно хоробрий.
Б. Найменш корисний, якнайважчий, найглибший.
В. Найпотрібніший, найбільш високий, надміру темний.
Г. Дуже смачний, ледве помітний, найсмачніший, якнайпомітніший.

6.     Укажіть ряд прикметників, у закінченнях яких пишеться –і.
А. Колюч…х троянд, товщ…ми колодами, до гаряч…х страв.
Б. Найважч… пакунки, у найближч…й вулиці, у нижч…х кущах.
В. Блискуч… знання, у мишач…й нірці, найдорожч… парфуми.
Г. Найкращ… побажання, найближч…ми шляхами, торішн…ми записами.

7. Укажіть ряд географічних назв, від яких можна утворити прикметники, що закінчуються на –ський.
А. Ужгород, Прага, Запоріжжя.
Б. Карпати, Кіровоград, Кривий Ріг.
В. Париж, Буг, Дрогобич.
Г. Сиваш, Красно град, Волноваха.

8.     Укажіть ряд прикметників, які пишуться через дефіс.
А. М′ясо/молочний, кисло/молочний,  південно/український.
Б.Сліпучо/білий,сніжно/білий,південно/західний.
В.Біло/сніжний,вічно/зелений,машино/будівний.
Г.Всесвітньо/історичний,всесвітньо/відомий,науково/практичний.

9.   Укажіть ряд прикметників, які пишуться з не- разом.
А. Одяг не/гарний, не/гарний вчинок, зовсім не/гарний.
Б. Не/здійснені плани, не/здійсненні мрії, не/нависний.
В. Ще не/стара хата; не/стара, а нова хата; не/стара людина.
Г. Не/здоланна сила, нікому не/відомий чоловік, не/самовитий крик.

10.   Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –нн.
А. Напруже…ий, щоде…ий, змії…ий.
Б. Сті…ий, тума…ий, звіри…ий.
В. Нерівня…ий, буде…ий, бездога…ий.
Г. Дерев′я…ий, нужде…ий, числе…ий.

11.  Укажіть, як відмінюються порядкові числівники.
А. Як прикметники.
Б. Не відмінюються.
В. У всіх непрямих відмінках мають закінчення –и.
Г. Як іменники.

12.   Укажіть ряд числівників, які змінюються тільки за відмінками.
А. Сорок два, семеро, вісімнадцять.
Б. Сорок другий, сьомий, вісімнадцятий.
В. Сто сорок другий, сто, другий, сто сороковий.
Г. П′ять, сімнадцять, шостий.

13.    Укажіть ряд числівників, кожен з яких пишеться як одне слово.
А. Сто/тридцятий, п′яти/міліонний, дво/тисячний.
Б. Вісімсот/дванадцятий, шести/мільярдний, двох/сотий.
В. Сто/п′ятий, двох/тисячний, п′ятсот/п′ятий.
Г. Півтора/тисячний, семи/сотий, п′ятдесяти/двомільйонний.

14.   Укажіть правильне твердження.
А. За значенням і морфологічними ознаками числівники поділяються на прості і складні.
Б. Збірні числівники можуть сполучатися з іменниками чоловічого та середнього роду, що означають назви істот.
В. Дробові числівники відмінюються за родами та відмінками.
Г. Усі числівники мають категорію числа.

15. Укажіть словосполучення, в якому іменник вживається із закінченням –ів.
А. Двадцять (кілограм).
Б. П′ять (медаль).
В. Тридцять (деталь).
Г. Чотири (стілець).

16. Укажіть рядок, в якому допущено помилку у вживанні іменника з числівником.
А. Двоє вікон.     Б. Троє чоловіків.           
В. Семеро телят.   Г. П′ятеро учениць.

17.      Позначте речення, у якому вжито числівник.                                        А. Козацька сотня розтанула в пітьмі.
Б. У спартакіаді взяли участь сто учнів.
В. Четвірка друзів вирушила в мандри.
Г. На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

18. Позначте рядок, у якому числівники вжито у правильній відмінковій формі.
А. Двомастами шістдесятьома, трьохсот сімдесят восьмим.
Б. Чотирьохсот вісімдесятьох сімох, п′ятсот десятьох.
В. Семистам тридцятьома чотирма, шістсот двадцять другим.
Г. Восьмистам сорока сімом, чотириста сімдесят четвертого.

ТЕМА 2
Лексикологія - це вчення про слово.
Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова.
Однозначні – слова, що мають одне значення: вишня, стіл. Ці слова не мають переносних значень.

Багатозначні – слова, які мають кілька значень: сідати – займати місце, приступати до роботи,
                                                                                                 бути ув’язненим, мешкати, приземлятися.
Одне із значень у багатозначному слові маєпряме значення, інші – переносні.

Типи переносних значень
Метафора – перенесення властивостей предметів на істоти і навпаки: спить земля, посміхається сонце, людина черствіє,  втома крадеться, не людина – камінь.

Метонімія – перенесення назви одного класу предметів на інший: інститут святкує; збори вирішили; читаємо Шевченка, випити склянку; бас вийшов на сцену.
У вихідні доведеться засісти за Грінченка, Драгоманова (М.Стельмах)
Синекдоха – назва частини переноситься на назву цілого:   Він скрізь руку має.

Голово, схаменися. Освіта потребує не лише мізків, а й сердець (З газети).
Синоніми. Антоніми. Омоніми
СИНОНІМИ-слова, близькі за значенням, але різні за звучанням: шлях, дорога, путь;  гарний, хороший, красивий, вродливий, гожий, чудовий, прекрасний.

Розрізняють такі види синонімів:                                                     
лексичні синоніми - це такі, що належать до однієї частини мови: азбука, абетка, алфавіт; літера, буква;тільки, лише; щеня, цуценя; родина, сім’я; лелека, чорногуз, бусел, бузько
- контекстуальні (слова, зрозумілі лише з контексту, тобто попереднього тексту):
Марія Заньковецька відома в усьому світі. Чарівниця української сцени першою зіграла роль Наталки Полтавки з однойменної п’єси І.Котляревського.
На узлісся вибігла лисиця. Хитрюща згубниця курей уважно спостерігала за оселями.
- фразеологічні синоніми: накивати п’ятами, дати драла – утекти;
                                              тримати язик за зубами, води в рот набрати, ні пари з уст - мовчати.

Синоніми утворюють синонімічні ряди (гніздо):гарний, красивий, вродливий, пригожий, чудовий.  

АНТОНІМИ - слова з протилежним значенням. Вони утворюють пари: день-ніч, високий-низький.
На основі антонімів утворені такі стилістичні фігури:

- антитеза – протиставлення різко контрастних понять  для створення художнього образуСитий голодного не розуміє. Я сміюсь, коли серце ридає. У тій хатині, у раю, я бачив пекло (Т.Ш.)

- оксю(и)морон – поєднання несумісних понять:Гукала тиша. Гаряча сніжка танула в руках. Гірка радість; солодкий біль.  Навіки криком занімію (О.О.)На основі антонімів часто будуютьсяафоризми, а основу яких покладено парадокси(несподіване, дивне) – висловлення, яке здається суперечливим, а насправді виражає справедливу думку: Найкраща оборона – це напад. Чим гірше, тим краще. Сила жінки в її слабкості.

УВАГААнтонімів не мають: власні назви: Суми, Марія; конкретні предмети і процеси: дерево, книга;   слова-терміни: апостроф, відміноком, вольт; якісні прикметники, що позначають відтінки кольорів: фіалковий, рожевий, волошковий, жовтогарячий.

ОМОНІМИ - слова,однакові за звучанням, але різні за значенням:
                                коса дівоча, коса-знаряддя, коса-мис.

Повні омоніми-слова однакової частини мови (коса). Звуковий склад повних омонімів збігається в усіх формах.
Неповні омоніми - слова різних частин мови(три-числівник й дієслово). Серед них розрізняють: 
- омографи – однакові за написанням, але різні за звучанням (мука і мука; зáмок і замóк, дорóга ідорогá, обíд і óбід).
- омофони – однакові за звучанням, але різні за написанням (сонце і сон це; Роман -  роман; 
Мороз - мороз;  цеглина - це глина, доволі - до волі, потри - по три, згори - з гори).

На основі омонімів створюють каламбури (з фр. – гра слів):
Ти чому сьогодні злийЙди води на руки злий!   Якщо є у тебе мати, будеш все на світі мати.
Кістку пес в зубах тримав І в запасі ще три мав.

Різниця між багатозначними словами та омонімами

Між значеннями багатозначних слів існують певні зв’язки: ручка (дитини, для письма, дверей).

Між омонімами значеннєві зв’язки не існують: ласка – пестощі, тварина; правий – бік, невинний.

ПАРОНІМИ - слова дуже подібні за звучанням,  але різні за значенням. Їх можна легко сплутати. Наприклад, небагатьма звуками різняться паронімиадресат “той, кому посилається” і адресант “той, хто посилає”; мимохіть “нехотячи” і мимохідь“проходячи мимо”; виє (від вити) і віє (від віяти);   білити, біліти; сильний, силовий; виборний, виборчий; ділянка, дільниця, абонент, абонемент; ефект, афект; діалектний, діалектичний; реальний, реалістичний, оптимістичний, оптимальний; еміграція, імміграція; апартаменти, департамент.
Пароніми часто сплутують, неправильно використовують, що призводить до спотворення змісту сказаного.


  • Іменники чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку
    Пор. №
    Закінчення -а (-я)
    Закінчення -у (-ю)
    1
    Істоти, персоніфі­ковані предмети: учителя, ведмедя, Діда Мороза
    Збірні поняття: ансамблю, народу, полку, класу, саду, парку
    2
    Чітко окресле­ні предмети, що піддаються лічбі:олівця, малюнка, цвяха, портфеля, блокнота
    Абстрактні по­няття, процеси, стани, властивості:екзамену, спорту, грипу, експорту, конфлікту.Винятки: ривка, стрибка, стусана
    3
    Назви населених пунктів: Києва, Стеблева, Львова. Винятки: Кривого Рогу, Зеленого Гаю (складені назви)
    Назви територій, країн: Донбасу, Іраку, Криму, Афганістану
    4
    Назви дерев: клена, бука, ясена
    Назви кущів, трав'янистих рослин: барвінку, очерету, жасмину, любистку, звіробою
    5
    Терміни геоме­тричні, фізичні, лінгвістичні, математичні, переважно укра­їнського похо­дження:атома, кута, ромба, відмінка, префікса.Винятки: виду, роду, синтаксису, складу, способу
    Терміни іншомов­ного походження, що означають фізичні й хімічні процеси, а також літературознавчі:аналізу, синтезу, альманаху, романтизму, імпульсу, ферменту, епосу, модернізму
    6
    Назви річок, водних об'єктів, наголос у яких падає на закін­чення: Дінця, Дніпра, Іртиша
    Назви річок, озер з ненаголошеним закінченням:Дунаю, Дону, Байкалу, Рейну
    7
    Назви будівель з наголосом на за­кінченні: гаража, млина, бліндажа
    Назви будівель з наголосом на основі, а також частин їх: заводу, палацу, вокзалу, даху, коридору
    8
    Міри довжини, ваги, часу; мі­сяці, дні тижня, грошові одини­ці: кілометра, кілограма, вівторка, долара, тижня
    Назви речовин, матеріалів: азоту, граніту, цукру, гіпсу, цементу

    Закінчення -а (-я) мають іменники, що означають:
    -   назви машин та їхніх деталей (дизеля, Гвинта, мопеда, мотора);
    -   назви частин тіла, органів (хребта, нігтя, шлунка, мозоля, але мозку, попереку, стравоходу).
    Закінчення -у (-ю) мають іменники, що означають:
    -   назви установ, закладів, організацій (комітету, університету, парламенту);
    -   явища природи, стихії (інею, холоду, граду, землетрусу, вогню);
    -   назви ігор, танців (вальсу, краков'яку, футболу, тенісу, але гопака, козачка);
    -    складні слова (рукопису, родоводу, зо­репаду).
    Хочу поділитися ще одним спостереженням: закінчення -а (-я) ма­ють переважно іменники з конкретним зна­ченням, а -у (-ю) - з абстрактним: тигра, фломастера, чоловіка і успіху, космосу, реалізму.

    Деякі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини мають паралельні закінчення -а (-я), -у (-ю). Вони залежать від наголосу (мостá - мóсту, столá - стóлу) та значення: Рима (місто) - Риму (країна), Романа(людини) - роману (твору), листопада (місяця) - листопаду (явища природи).


    Числівник – це самостійна змінна частина мови, що позначає:
  • абстрактне число;
  • кількість однорідних предметів;
  • кількість частин від цілого;
  • місце предмета в ряду однорідних при лічбі;
  • відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре?
Наприклад: один, п’ять, декілька, дві третіх, двадцятий.


Система числівників базується на:
1.      десяти назвах чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять;
2.      шести числових назвах: нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.
Виняток становить лише невелика група неозначено-кількісних числівників, які утворюються від інших коренів, н-д.: мало, багато, кілька, стонадцять тощо.
Назви більйон, трильйон – це вже наукові терміни.
Систему числівників українська мова успадкувала від давньоруської, хоч назви одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої:
  • 10 000 – тьма
  • 100 000 – легіон
  • 1 000 000 – леодр
  • 10 000 000 – ворон
  • 100 000 000 – колода.


За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
1. Кількісні числівники означають:
  • назви абстрактних чисел (з іменниками, як правило, не сполучуються), наприклад: два, сто, тисяча дев’яносто;
  • кількість предметів (уживаються при іменниках), наприклад: п’ять сосен, тринадцяте жовтня.
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: одинодні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Кількісні числівники поділяються на:
  • власне кількісні (один, сім, двадцять, сто);
  • дробові (три сотих, одна четверта);
  • збірні (троє, дев’ятеро);
  • неозначено-кількісні (мало, кілька, небагато).
До власне кількісних числівників належить насамперед 40 числових назв:
1) назви чисел від 1 до 10;
2) назви десятків від 10 до 100;
3) назви сотень від 100 до 1000 (в т. ч. тисяча);
4) мільйон, мільярд, нуль.
Комбінуючи ці сорок чисел, можна отримати всі інші кількісні поняття.
Дробові числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого.
До дробових числівників належать:
1) не лише сполучення кількісних числівників з порядковими (одна сьома, дві десятих);
2) а й невелика кількість простих та складних числівників (пів – виділяє О. Пономарів, півтора, півтораста).
Значення дробових числівників можуть передавати іменники половина (одна друга), третина (одна третя), чверть (одна четверта).
Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.
Творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівника тридцять, тобто до збірних числівників належать:
Двоє (двійко), троє (трійко), четверо (четвірко), п’ятеро (п’ятірко), шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро, чотирнадцятеро, п’ятнадцятеро, шістнадцятеро, сімнадцятеро, вісімнадцятеро, дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро, а також числівники обоє, обидва, обидві.
Збірні числівники не можуть бути компонентом складених кількісних числівників, тобто не є нормативними словосполучення двісті восьмеро.
Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість.
До них належать: мало, чимало, багато, небагато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять.
Цікава природа слів мало, чимало, багато, небагато, які можуть сполучатися і з абстрактними та речовинними іменниками (мало уваги – декілька уваги?, багато цукру – кілька цукру?), й виступати в ролі прислівників при дієсловах (мало говорити, багато їсти тощо).
У ролі неозначено-кількісних числівників можуть виступати й такі іменники, як безліч, сила, тьма, прислівники досить, достатньо, коли вони сполучаються з іменником в родовому відмінку (безліч тіней, тьма помідорів, досить повеней, достатньо паралелей).




2. Порядкові числівники означають:
  • порядок предметів при лічбі (перший день, п’ятий студент, сьомий вояк);
  • відповідають на питання котрий? котра? котре?
  • утворюються від основ кількісних за допомогою закінчень –ий, –а, –е (десятий, десята, десяте).
Крім числівників перший, другий, які утворилися від іншої основи та числівників третій, четвертий, основа яких зазнала певних змін).
Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники(перший виступ, перше заняття, перші успіхи, перша доповідь, першої доповіді, на першій доповіді).


За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.
Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови:
  • назви чисел першого десятка (один – десять);
  • числівники сорок, сто, тисяча;
  • збірні числівники двоє – десятеро;
  • неозначено-кількісні багато, кілька, декілька;
  • запозичені з французької мови мільйон, мільярд.
Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені. Складними є:
  • назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять);
  • назви десятків (двадцять – дев’яносто, крім сорок);
  • назви сотень (двісті – дев’ятсот);
  • збірні (одинадцятеро – двадцятеро, тридцятеро);
  • дробові (півтора, півтораста);
  • неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.

Дієслово – самостійна частина мови, яка називає дію або стан предмета і відповідає на запитання що робити? що зробити?


Дієслівні форми


Морфологічні особливості дієслова виявляються в тому, що воно має п’ять форм:
1. Неозначена форма дієслова (інфінітив).
Це така незмінювана форма дієслова:
·           називаючи дію або стан, не вказує на час, особу, рід, число;
·           відповідає на запитання що робити? що зробити?
·           має інфінітивний суфікс -ти (-ть), який не входить до основи.
2. Особові форми, їх краще назвати способовими, бо тут ідеться про способи (дійсний, умовний і наказовий), про теперішній, майбутній і минулий час дійсного способу, про особові форми у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу та у наказовому способі і про родові форми у минулому часі й умовному способі.
Основною і спільною їх ознакою є змінюваність за числом і особою або за числом і родом.
Щоб визначити особу дієслова, треба підставити займенники.
1-а особа — я, ми
2-а особа — ти, ви
3-а особа — він, вона, воно, вони
Наприклад: ходжу (я) – 1-а особа однини.
3. Безособові дієслова. Безособові форми на -но, -то, -ло.
Такі дієслова:
·           називають дію або стан, що проходять незалежно від особи (без особи);
·           не поєднуються з підметом;
·           мають тільки одну форму, не змінюються.
Безособові дієслова можуть означати:
1) явища природи (світає, розвидняється, смеркає, підмерзає, замело, занесло, хурделить, вечоріє, задощило);
2) фізичний або психічний стан людини (нудить, морозить, гнітить, кортить, не віриться, бачиться, примарилось, не сидиться, не хочеться);
3) випадковість (щастить, повезло, не везе, таланить, удалося);
4) буттєвість (минулося, не стало, було, не було, немає).
Безособові дієслова виступають головним членом у односкладних реченнях, і такі речення називаються безособовими: Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться (Нар. творчість); Краю плавням не було (М. Коцюбинський); Пахло полином. І тишею, спокоєм віяло звідусіль (А. Головко).
Безособові форми на -но, -то вказують на уже виконану невідомою чи неназваною особою дію, тому утворюються від пасивних дієприкметників минулого часу і, як і безособові дієслова, є головним членом у односкладних безособових реченнях:
Ой у полі жито копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.
Ой убито-вбитозатягнено в жито,
Червоною китайкою личенько покрито (Нар. пісня).
Уже мене пошарпано, всі квітоньки загарбано,
Всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки
(Леся Українка)
4. Дієприкметник — це змінна дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією: вишитий рушник, намальована картина, освітлена вулиця, блимаючий вогник, плутані стежки, недочитана книга, любляча дружина, кохана дівчина, підготовлена відповідь.
5. Дієприслівник — це незмінювана дієслівна форма:
·           пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію;
·           відповідає на питання що роблячи? що зробивши?:
Над сріблом води лісової, знімаючись, щиглик дзвенів (М. Рильський); 
Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп’янків, натрапив я на моркву (О. Довженко)
Дієприкметник — це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? (хмарою повиті, врятована планета, зачарований красою).
  • Дієслівною ознакою дієприкметника є і те, що він може керувати іменником (залиті (чим?) сонцем гори), а також мати при собі обставини (написаний давно; одержаний вчора).
  • У реченні дієприкметник найчастіше виконує функції означення (Наче зачарований велетень, стояв ліс; Освітлена сонцем кімната здалася Юркові казковою), інколи- іменної частини складеного присудка (Людина народжена для щастя).
  • Дієприкметник здатний приєднувати до себе залежні слова і утворювати дієприкметниковий зворот (зачарувати- зачарований- зачарований красою). 
  • У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням (Обтяжена клунями, Параська мовчки збиралася нагору).
Дієприкметники
Активні
Виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів.
  • теперішнього часу (від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомоги суфіксів -уч- (-юч-), -ач-   (яч-)): ревучий, дрижачий
  • минулого часу (від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомоги суфікса-л-): посивілий, опалий
Пасивні
Виражають ознаку предмета за дією над ним.

  • мають ознаку минулого часу (від основи інфінітива або 1-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу дієслів доконаного виду за допомоги суфіксів -н-, -ен-, -є-, -т-): написаний, ношений, скошений

Активні дієприкметники теперішнього часу в сучасній українській мові маловживані; їх використання потрібно уникати, послуговуючись натомість конструкціями типу той, що; той, який: ті, що; ті, які тощо або добираючи відповідні іменники, прикметники.

неправильно
правильно
відпочиваючі санаторію
ті, які відпочивають у санаторії;відпочивальники
від’їжджаючі туристи
туристи, які від’їжджають


Морфологічні ознаки дієприкметника
Дієприкметник поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова, тому має такі ознаки:
Рід:
чоловічий 
жіночий
середній
Інкрустований стілець
Ржавіюча монета
Заросле подвір’я
число:
однина
множина
Проголошений тост
проголошені тости
відмінок:
називний
родовий
давальний
знахідний
орудний
місцевий
відточене
відточеного
відточеному
відточене
відточеним
(на) відточеному
вид:
доконаний
вид недоконаний вид
вивчений, пронизаний
креслений, читаний
час:
минулий
теперішній
зниклий, гаданий
малюючий, керуючий
Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
Дієприкметники інколи можуть втрачати ознаки дієслів і переходити в прикметники. При цьому вони починають виражати постійні ознаки предметів (колючий дрітсидяча робота, спілий кавун).
Прикметники дієприкметникового походження не керують формами непрямих відмінків іменника і не можуть означатися словами з обставинами значення (дієприкметник: палена (спалена) сонцем рослинність– прикметник: палена цегла).
Дієприкметники можуть також переходити в іменники (полонений, уповноважений, завідуючий). Позначаючи осіб або предмети, ці слова набувають граматичних ознак, властивих іменникам: мають постійний рід і можуть мати число (ведучий- ведуча- ведучі), у реченні виступають підметом або додатком (Завідуюча за це дуже на нього розсердилася).


Відмінювання дієприкметників
Дієприкметники відмінюються, як прикметники, за родами, відмінками і числами:

чоловічий рід
жіночий рід
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
зроблений
зробленого
зробленому
зроблений
зробленим
(на) зробленому
зроблена
зробленої
зробленій
зроблену
зробленою
(на) зробленій


середній рід
Множина
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
зроблене
зробленого
зробленому
зроблене
зробленим
(на) зробленому
зроблені
зроблених
зробленим
зроблені
зробленими
(на) зроблених

Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячищо зробивши?
Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши.
  • Цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного), перехідності(неперехідності), часу (минулого або теперішнього).
  • Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні є поширеною обставиною.
  • Дію, яку називає дієприслівник, виконує той же суб’єкт, що й основну дію, яку називає дієслово-присудок: іде, озираючись; сказав, не подумавши.
Речення, у яких дії, позначені дієсловом-присудком та дієприслівником, виконуються різними суб’єктами, побудовані неправильно: Повернувшись додому, уже зайшло сонце. Оглядаючи околицю села, туристів зацікавили руїни старовинного замку.
Як і інші форми дієслова, дієприслівник має граматичне значення недоконаного (що роблячи? — читаючи) або доконаного (що зробивши? — прочитавши) виду.
Спільні ознаки з прислівником:
  • незмінюваність;
  • залежність від дієслова, що виявляється у синтаксичній ролі обставини:
Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці (Яновський). Висить (що роблячи?) співаючи.
Творення дієприслівників недоконаного і доконаного виду
Вид
дієприслівника
Суфікси
Вид дієслова
Основа
Приклади
недоконаний
-учи-, -ючи-
(I дієвідміна)
недоконаний
теперішнього часу
шукаю — шукаючи
-ачи-, -ячи-
(II дієвідміна)
дзвоню — дзвонячи
доконаний
-ши-, -вши-
доконаний
інфінітива
прибігти — прибігши, подолати — подолавши
Зауважте! Не треба плутати дієприслівники з дієприкметниками в називному відмінку множини. Дієприкметники мають закінчення -і, відповідають на питання які? У дієприслівникових суфіксах завжди пишеться и:
  • сяючі (дієприкметник) вогні — сяючи вогнями (дієприслівник).
У дієприслівниках, утворених від дієслова на -ся (-сь) після твірних суфіксів майже завжди вживається суфікс -сь (суфікс -ся трапляється лише у віршованих текстах):
  • змагаються + учи –> змагаючись, задуматись + вши –> задумавшись.
У процесі утворення дієприслівників в основі дієслова може відбуватися чергування о/і: перемогти — перемігши.


Дієприслівниковий зворот
Дієприслівник, як і інші форми дієслова, може мати залежні від нього слова:
  • Вихопившись (куди?) на узвишшя, кінь розкотисто заіржав, радуючись (чому?) молодій своїй силі (В. Чемерис).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виконує роль поширеної обставини.
В усному мовленні дієприслівниковий зворот відділяється від решти компонентів речення паузами, а на письмі — комами:
  • Іноді туман на озері розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
  • Літа не минули, лиш, втомившись жаром палким, на хвилину заснули (Лепкий).
  • Вертаючись додому, Юхим з греблі побачив сина (Головко).
Відокремлюються і одиничні дієприслівники (без залежних слів):
  • Гуркочучи, проїхала колона вантажних машин.
Не відокремлюється одиничний дієприслівник та фразеологізм із дієприслівником, якщо вони стоять після присудка і відповідають на питання як?:
  • Дівчата йшли співаючи; На всі запитання хлопець відповідав не моргнувши оком.
У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться буква и. Дієприслівники з суфіксами -учи (-ючи), -ачи (-ячи) треба відрізняти від активних дієприкметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, в яких після суфіксів -уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) є закінчення -і:
  • Ішли співаючи. — Пташки співаючі.
  • Курликаючі журавлі пролетіли над селом. — Курликаючи, журавлі пролетіли над селом.
НЕ з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом, — окремо:
  • Не спитавши броду, не лізь у воду (Народна творчість).

Виняток становлять дієприслівники (як і твірні дієслова), що без не не вживаються: нехтуючи, недочуваючи.

Прислівник — це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Є незмінною.


Поняття про прислівник

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови. Вона виражає:
1.     ознаки дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника: злетіти (як?) раптом; повернувшись (куди?) додому. У реченні виступає обставиною;
2.     ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника: надзвичайно цікавий, урочисто проголошений, занадто голосно. У реченні виступає обставиною;
3.     ознаку предмета, коли залежить від іменника: вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки. Виступає в реченні означенням.
Примітка
Прислівники на -о, -е можуть мати ступені порівняння: чисто, чистіше, найчистіше.


Розряди прислівників за значенням

1
2
3
4
5
6
Розряд
Способу дії
Місця
Часу
Причини
Мети
Міри і ступеня
На які питання відповідає?
як?яким способом?
де?куди?
звідки?
коли?відколи?
з якого часу?
до якого часу?
чому?з якої причини?
для чого?з якою метою?
скільки?наскільки?
у якій мірі?
Приклади:
  • читати вголос;
  • перебувати поблизу; піднявшись угору; приїхати здалеку;
  • працювати щодня; здавна помічати; пам’ятати довіки;
  • закричати спросоння; накричати згарячу;
  • зробити наперекір;
  • багато наслухавшись; поділити надвоє; надзвичайно вразливий.
Окрему групу становлять прислівники, що виражають:
1.     стан людини або природи (Тихо навкруги. У кімнаті тепло. Мені соромно);
2.      сприймання навколишнього (Видно наближення зими);
3.     ставлення до висловлюваного (Не можна перешкоджати; Потрібно зосередитись).
Такі прислівники в реченні виступають головним чином присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.


СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівники можуть утворюватись:
  • від інших прислівників: довго –задовго; скільки –ніскільки; коли –> коли-небудь; точно –> точнісінько;
  • від прикметників: сумний –> сумно; український –> по-українськи; близький –> зблизька;
  • від іменників: верх –> зверху; вік –> довіку; пора (ім.) –> пора (присл.): Нам пора для України жить (Франко);
  • від числівників: три –> тричі; чотири –> учотирьох; двоє –> надвоє;
  • від займенників: інший  –> по-іншому; свій –> по-своєму;
  • від сполучень слів: права рука –> праворуч; обома руками –>обіруч; угору лицем –>горілиць; проходячи мимо > мимохідь; попід тином –> попідтинню.
 Способи творення прислівників різні.
1.     Префіксальний: коли –> будь-коли; гарно –> прегарно; достатньо –> недостатньо.
2.     Суфіксальний: вірно –> вірненько; три –> тричі.
3.     Префіксально-суфіксальний: низ –> знизу;наш –> по-нашому;лівий –> зліва.
4.     Перехід з інших частин мови: жаль (ім.) –жаль.(присл.); шкода (ім.) –> шкода (присл.).
5.     Складання слів однакових або протилежних за значенням: ледве-ледве; тишком-нишком; більш-менш.
6.     Злиття основ слів: босі ноги –босоніж; пан і брат –> запанібрата; не сам хотів –> несамохіть; ходити мимо –> мимохідь.
Походження деяких прислівників важко пояснити (наприклад, заздалегідь).


РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ОДНОЗВУЧНИХ З НИМИ СПОЛУЧЕНЬ СЛІВ
Необхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте:
  • Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли.
  • Гості добре говорили (як?) по-нашому — По(чийому?) нашому парку прокладено біговудоріжку.
  • Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (яке?) останнє вікно.
  • На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (скількох?) трьох кімнатах.


Зверніть увагу!
У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах).
У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.


Послідовність розбору прислівника
1.     Речення з прислівником.
2.     Аналізований прислівник.
3.     Розряд за значенням.
4.     Ступінь порівняння (якщо є).
5.     Синтаксична роль.

6.     Особливості вимови і написання.

Орфоепія
Вимова голосних звуків
Словниковий диктант №1
Учитель, наука, ранок, правда, віра, жито, книга, краса, мудрість, пахощі; писанка, багаття, вечір, співець, сніжинка, струмок, яблуко, півуроку, прадід, культура; подяка, горобина, океан, осока, осика, вогонь, доброта, соловей, паросток; зозуля, козуля, голубка, погруддя, тобі, собі; веселка, зерно, земля, летіти, деревій, стебло, смерека, зимовий, кирпатий, дивовижний. (45)
Вимова приголосних звуків
Словниковий диктант №1
Народ, друг, хліб, ніж, молодь, зигзаг, пейзаж, наказ, ґедзь, паморозь; стежка, шибка, рибка, берізка, низько, складка, борідка, редька, мережка, різьба, ложка; легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, мигтить; розквітати, безсмертя, розпис, безкоштовно, розступитися, черезсідельник; молотьба, вокзал, футбол; ґудзик, ганок, грунт, ґедзь, аґрус, гуля, легінь, гречний, Гренландія. (45)
Словниковий диктант №2
Гданськ, гуля, ґава; гігант, гарно, гніздо, горіх, голос, грізно, готель, глибоко, газета, вагон; бджола, джміль, джерело, дослідження, дзвін, дзеркало, дзвіниця, дзвінко; підживити, віджартуватися, відзимувати, відзначити; плащ, плач, хрущ, чаша, круча, чебрець, шепіт, щедрий, ліщина, чемний, брошура, журі, що, чого, очі, ножі, шість, ключі, підніжжя, узбіччя. (45)
Словниковий диктант №3
Піддашшя, подорожжю, величчю, розкішшю,тінню, зустріччю, міддю,галуззю,аквареллю; радістю, повістю, мудрістю ; факт, фазан, дельфін, філософія, фотограф, феєрія, Федір, файно, Феодосія, фотомонтаж, фаза, фон, хвіртка, хвороба, хвиля, хвоя, хвалебний, хвастливий, хвилинний; сміється, хвилюється, познайомляться, навчаться; смієшся, хвилюєшся, познайомишся, навчишся; агентство, студентство, туристський, поїздці, звістці, невістчин. (45)
Слова з наголосом на перший склад
Словниковий диктант №1
Дівчина, імідж, знехотя, значно, надпис, дисковий, відтік, адресний, пагін, осуд, орден, ордер, окисний, замір, замкнений, врозсип, вскочити, сторчголов, стадний, комір, зоморозок,чайка, черствіти, цямрина. (24)
Словниковий диктант №2
Сутінний, табель, твердячи, колесо, доказ, хмаристий, комин, скумбрія, смажений, нахильцем, нахідка, праліс, потайки, придане, повагом, навзнак, замкнений, замазка, замах, восьмий, бродячи, бульбашка, грубощі, злегка. (24)
Словниковий диктант №3
Догмат, кидати, випадок, разом, розвідка, вірші, віршів, приповідка, олень, спина, царина, немає часу, щипці, грошей, дрова, зозла, фольга, курятина, будемо, долішній, підлітковий, донька, решето, загадка. (24)
Слова з наголосом на другий склад
Словниковий диктант №1
ФенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абиде, аджЕ, абИколи, анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій, пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх. (24)
Словниковий диктант №2
ПодУшка, позАторік, тріскОтнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія, колОворот, добрАніч, колОдязь, добрИдень, книжкОвий, дозвОлений, хронОметр, скороОпис, скромнЕнький, недОкурок, натщЕсерце. (24)
Словниковий диктант №3
РяснИй, нікОго, занЯття, закрУглений, задУха, вітрИще, відтІнок, вірнЕнький, брестИ, бриньчАти, босЕнький, айвА, абИхто, звірЯчий, либОнь, правнИчий, правлІння, послАбити, похІдний, єствО, відкИдати, відгИн, вівсЯний, бурУн. (24)
Словниковий диктант №4
ДобрИвечір, дозЕмний, добрОбут, хлібЕць, моржЕвий, наввИпередки, м’язИстий, запАска, вітрИсько, відсОтковий, відстОяти, босОніж, адрЕсний, серцЕвий, обрАнець, ненАвисть, експЕртний, експЕрт, допІзна, ялИновий, шкрябнУти, шлункОвий, таксОметр, ключОвий. (24)
Слова з наголосом на третій склад
Словниковий диктант №1
Розв’язАння, сторожИти, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, абиЯк, ідетЕ, асимЕтрія, бюлетЕнь, надихАти, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, заворОжений, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь. (24)
Словниковий диктант №2
РукопИсний, кулінАрія, цигаркОвий, холодИти, слов’янИн, сопілкОвий, нафтовИк, нитковИй, соломИнка, задихАтися, замалИй, саночкИ, площинА, листопАдовий, надрядкОвий, сантимЕтр, мармурОвий, закриттЯ, віршовИй, бузинОвий, брунькОвий, броньовИй, алфавІт, абордАж. (24)
Словниковий диктант №3
МелькнУти, заповзЯття, будинкОвий, посерЕдині, поскладОвий, пополУдні, поодИнці, підлестИтися, підсумкОвий, одинАдцятий, нерозклАдний, мазурОк (печиво), майданОвий, дробовИй, дотикОвий, доплатнИй, диспансЕр, триразОвий, сторінкОвий, скрипкОвий, прописнИй, перебІльшення, занепАсти, безсорОмний. (24)
Слова з наголосом на четвертий склад
Словниковий диктант №1
ХлібопекАрський, слабохарАктерний, сором’язлИвий, найцікавІший, вітрозатрИмний, потребуваАти, пороховИй, постановИти, підзаголОвок, одноразОвий, одноцилІндровий, непримирЕнний. (12)
Словниковий диктант №2
НепоказнИй, неприйнятнИй, ягідникОвий, машинопИсний, інтерфенОметр, довгострокОвий, вітрозатрИмний, відсторонИти, вірнопіддАний, вуглеводнЕвий, вітрозапИльний, віровизнАння. (12)
Слова з подвійним наголосом
Словниковий диктант №1
ПОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, сл.ІзьмИ, рОзбІр, бАйдУже, зАвждИ, кОрИсний, маАбУть, пЕрвІсний, прОстИй, тАкОж , рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький  (12)
Словниковий диктант №2
ЧорнОзЕм, сприйнЯттЯ, спрОстА, спИнА, рОзклАдка, рОзлИв, підмЕткОвий, пІдклАдка, невИдИмий, мАрганцЕвий, кАмфОрний, звукопровІднИй. (12)
Слова з наголосом на різні склади
Словниковий диктант №1
КалИновий, іспитОвий, яскравІший, шИроко, чотирнАдцятеро, розгОрнутий, річковИй, рОзспів, подвОїти, осокА, недОкурок, натщЕсерце. (12)
Словниковий диктант №2
МашинОпис, мерЕжа, кАмбала, іржАвіти, їстівнИй, каталОг, видАння, відцентрОвий, спиртовИй, католИцький, квітчАстий, портАл. (12)
Орфографія
Словниковий диктант № 1
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е] , [и], [о] в коренях слів
Широкий, клекотіти, боїться, степи, дощу, левада, кишеня, минулий, шелест, берег, дерево, рученька, ріднесенький, доручення, козеня, лебедя, бриніти, криниця, дрижати, дрімати, тріщати, стелити, держу, голубка, допомога, гонити, великий, розумний, богатир, багатий, гончар, товар, кисет, семеро, ліжечко, учитель, лебедя, каменя, тривати, тривога, кривавий, корявий, зелень, серед, селезень. (45)
Словниковий диктант № 2
Спрощення в групах приголосних
Проїзний, шістнадцять, тижневий, шістдесят, шістсот, якісний, улесливий, кістлявий, компактний, місце, серце, пестливий, хвастнути, хвастливий, бризнути, хворостняк, зап’ястний, баластний, компостний, блиснути, форпостний, пристрасний, кількісний, студентський, кореспондентський, туристський, щасливий, корисний, цілісний, ремісний, перехресний, злісний, персня, заздрісний, усний, радісний, пісний, людський, пискнути, тоскно, скнара, випускний, рискнути, верескнути, пропускний. (45)
Словниковий диктант № 3
Сполучення ьо, йо
Йосип, льон, трьох, його, йодистий, йогурт, район, бойовий, знайомий, майор, Андрійович, по-дійовому, Муравйов, Соловйов, серйозний, підйом, сьогодні, бадьорий, трьох, дзьобати, на цьому, Ковальов, Васильович, чотирьох, батальйон, бульйон, каньйон, павільйон, мільйон, сеньйор (в Іспанії), лосьйон, медальйон, трильйон, синьйор (в Італії), ларьок, емальований, кольоровий, Льова, сльоза, середньовічний, на ньому, їхнього, Віталійович, вечірньому, Корольов. (45)
Словниковий диктант № 4
Правила вживання м’якого знака
Честь, вогонь, зав’язь, вісь, швець, біль, батько, сядьмо, донька, різьба, восьмий, будівельник, синьо-жовтий, середньовічний, учительський, їдальня, пильність, стільці, Ользі, польський, київський, запорізький, близькість, донецький, зіронька, білесенький, вірнісінький, малюсінький, змагаються, неньці, віньєтка, більярд, Ньютон, любов, кобзар, Харків, чотирма, Горький, пісня, український, різьбяр, тьмяний, менший, волинський, женьшень. (45)
Словниковий диктант № 5
Правила вживання апострофа
Здоров’я, люб’язність, жираф’ячий, в’ється, солов’ї, дев’ятсот, подвір’я, міжгір’я, пір’їна, матір’ю; під’їзд, без’ядерний, від’їжджати, перед’ ювілейний, об’єднання, возз’єднання, роз’яснити; трьох’ярусний, дит’ясла, пан’європейський, Мін’юст; пів’яблука, пів’юрти, пів’ємкості, пів’їдальні; Лук’ян, комп’ютер, прем’єр, п’єдестал, інтерв’ю, Руж’є, Х’юстон, Монтеск’є; інтер’єр, бар’єр, кар’єра, Фур’є; ад’ютант, ін’єкція, арф’яр, черв’як, верб’я, верф’ю, зв'язок, розм’якнути. (45)
Словниковий диктант № 6
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків
Роззброїти, віддаль, беззмістовний, переддень, Наддніпрянщина, віддзеркалений, оббити, наввипередки, беззастережний, ззамолоду, віддаль, осінній, родинний, безсонний, цінний, рослинний, вітамінний, годинник, розрісся, вознісся, пасся, пронісся, юннат, міськком; нездоланний, нескінченний, широченний; світання, знаряддя, колосся, галуззя, багаття, зілля, узбережжя, обличчя, затишшя; суддя, Ілля, стаття; розповіддю, подорожжю; навмання; попідвіконню, востаннє; ллється. (45)
Словниковий диктант № 7
Подвоєння приголосних у загальних та власних назвах іншомовного походження
Аннали (літописи), білль (законопроект у Великобританії, США), бонна, брутто, булла (послання, папська грамота), ванна, вілла, мадонна, мірра (ароматична смола), мотто (афоризм), мулла, нетто, панно, панна, пенні, примадонна, тонна; апперцепція, імміграція, іммігрант, сюрреалізм, ірраціональність, ірреальність, інновація; Ніцца, Калькутта, Уссурі, Голландія, Еллада, Канни, Міссісіпі, Таллінн, Ахіллес, Шиллер, Ватт (прізвище), Алла, Віссаріон, Нонна, Будда, Белла, Геннадій, Елла, Жанна, Інна, Сусанна. (45)
Словниковий диктант №8
Подвоєння приголосних та апостроф у словах іншомовного походження
Алло, нетто, брутто, тонна, донна; ірраціональний, ірреальний, сюрреалізм, інновація, контррозвідка; Ассирія, Міссісіпі, Гіппократ, Діккенс, Одіссей; Аполлон, Ілля, Джонні; Алла, Ганна, Стелла, Сусанна; бароко, лібрето, беладона, бравісимо, стакато, інтермецо; прем’єр, Рив’єра, п’єдестал, ін’єкція, Монтеск’є, кар’єра; суб’єкт, ад’ютант, кон’юктивіт; кювет, рюкзак, фюзеляж, пюпітр, бюро, бюджет, курйоз, підйом. (45)
Словниковий диктант № 9
Подвоєння не відбувається
Комісія, колектив, територія, група, програма, тераса, траса, маса, шосе, алея, дисидент, дискета, депорт, аристон, аритмія, меліліт, ортилія, коледж, ралі, спагеті, хокей, хобі, мукор, карикатура, апель; бароко, лібрето, бравісимо, інтермецо, піанісимо, фортисимо, стакато, прима, арія; біль (іменник чоловічого роду), ват (одиниця виміру), фіни, імейл, імідж; Агнеса, Інеса, Іполит, Кирило, Пилип, Сава. (45)
Словниковий диктант № 10
Правопис суфіксів і префіксів
Схопити, спалити, згірклий, зшиток, премудрість, преподобний, сформувати, прекрасний, придбати, присілок, прірва, презирливий, пришкільний, прізвище, розчинити, безхвостий, відстати, передпліччя, обсмажити, підкислити, зіставлення, зібрати, сковзко, струсити, зім’ятий, міжсистемний, підсипати, розплести, придбати; пальчик, кропивник, морозиво, паливо, печиво, діяльність, стрілець, учитель, соняшничиння, косіння, ведення, рішення, знання, кошеня, крамаренко, рученька. (45)
Словниковий диктант № 11
Правопис іменникових та прикметникових суфіксів
Ведмедище, Савич, Іллівна, Володимирович, Якович, Олександрович, Григорівна, Геннадійович, гаївка, підготовка, візок, місток, пеньок, пасажир, стажист, стиліст, пломбір, ідеалізм, героїзм, акмеїст; дружній, східний, несказанний, здоровенний, невблаганний, фізичний, логопедичний, граматичний, хірургічний, специфічний, хімічний, прозаїчний, зеленуватий, синюватий, мішковатий, гордовитий, талановитий, сестрин, Олесин, бабусин, Софіїн, пташиний, солов’їний, лисячий, риб’ячий. (45)
Словниковий диктант № 12
Правопис прикметникових, дієприкметникових та дієприслівникових суфіксів
Східний, мільярдний, дорожній, нездоланний, офтальмологічний, героїчний, зеленуватий, заячий; зроблений, прикручений, сказаний, писаний, зрубаний, молотий, колотий, розглянутий, згорнутий, митний, дужий, лежачий, киплячий, стоячий, ведучий, бажаючий, зжовклий, горілий, посивілий, зголоднілий, лежачи, стоячи, говорячи, пишучи, ведучи, бажаючи, малюючи, згіркнувши, посивівши, говоривши, написавши, засвоївши, оформивши, сказавши, досягнувши, подолавши, доповнивши. (45)
Словниковий диктант № 13
Позначення чергування приголосних звуків на письмі
Ніженька, дружний, Ольжин, музичний, мушва, Стесі, празький, волзький, паризький, запорізький, кавказький, киргизький, убозтво, боягузтво, кременчуцький, вінницький, козацький, ткацтво, іртиський, сиваський, одеський, птаство, товариський, товариство, Київщина, Івано-Франківщина, Миколаївщина, Німеччина, Донеччина, Паращенко, Ващенко, піщаний, вощаний, дужчий, легше, вищий, ходжу, їжджу, вожу, пишу, печу, свічу, прощу, загублю, місячний. (45)
Словниковий диктант № 14
Правопис великої літери
Надія, Нестор Літописець, Олександр Петрович Довженко, Олег Ольжич, Пречиста Діва Марія, Ісус Христос, Берегиня, Перун, Зевс, Вовк та Ягня, Червона Шапочка, котик Мурчик, Вольфганг-Амадей Моцарт, Людвіг Ван Бетховен, Фонвізін, дон Педро, Дон Кіхот, Юпітер, Чумацький Шлях, Полярна зірка, Чорне море, пік Шевченка, Чернеча гора, мис Доброї Надії, набережна Лейтенанта Шмідта, Лос-Анджелес, Західна Україна, Президент України, Полісся, Голова Верховної Ради, Міністр освіти і науки України, епоха Відродження, Міжнародний жіночий день, День Перемоги; Конституція України , Данило Галицький, Маріїна порада, Укрінформ, Кобзареве свято, комета Галлея, НАТО, США, Золоті ворота, Херсонес, Укрсоцбанк. (45)
Словниковий диктант № 15
Лапки у власних назвах
Поема «Енеїда», медаль «Захисник Вітчизни», орден княгині Ольги, медаль «Мати Героїня», роман «Гайдамаки», опера «Князь Ігор», телеканал «1+1», орден князя Ярослава Мудрого, повість «Зів’ялі квіти викидають», телепередача «Акценти», повість «Захар Беркут», холодильник «Дніпро», пральна машина «Еврика», автомобіль «Таврія», газета «Літературна Україна», драма «Патетична соната», «Літопис Самовидця», корабель «Тарас Шевченко», літак «Антей», трактор «ХТЗ-7», Боїнг-747, АН-24, кінофільм «Зачарована Десна», станція «Площа Льва Толстого», станція метро «Либідська», аеропорт Бориспіль, станція Фастів-Перший, порт Черкаси, «Я (Романтика)», «Глитай, або ж Павук», орден Пошани, роман «Лихобор», орден «За заслуги», зупинка метро «Студентська», готель «Харків», табір відпочинку «Сонечко», печиво «Ювілейний букет», п’єса «Бояриня», картина «Приречені», посібник «Стилістика української мови», цукерки «Прометей», часопис «Березіль», газета «Українське слово», журнал «Смолоскип», автостанція «Заводська». (45)
Словниковий диктант № 16
Написання слів іншомовного походження
Директор, кредит, диплом, дистанція; тактика, титул, фортисимо; позиція, музика; симфонія, сигнал, синтаксис, таксист; цирк, цистерна, цифра, циферблат; речитатив, шифер, пейзажист, режим, жираф, джинси; риторика, історичний, гітарист; Антарктида, Флорида; Адріатика, Арктика, Африка, Балтика, Корсика; Алжир, Вашингтон, Чилі, Чикаго; Цицерон, Шиллер, Джигарханян; Тиціан, Жіоно, Великобританія, Крит, Мадрид. (45)
Словниковий диктант № 17
Написання слів іншомовного походження
Париж, Рим; Австрія, Ріо-де-Жанейро; Аргентина, Бразилія, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Пакистан, Сардинія, Сирія, Сицилія, Тибет; ідея, ілюзія, імунітет, Італія; аксіома, біографія, діагональ, радіус, тріумф, еволюція, історія, соціологія, цивілізація; таксі, шасі, пенальті, візаві, жалюзі; архів, академічний, банкір, бізнес, ванілін, вітамін, гімн, гімназія, мімоза, ліцензія, кіно, фініш, хірург. (45)
Словниковий диктант № 18
Написання слів іншомовного походження
Бинт, вимпел, графин, лимон; башкир, киргиз, кишлак; єпископ, митрополит; Батумі, Ніцца, Сідней, Філіппіни; Паганіні, Дебюссі, Грімм, Кіплінг; архаїзм, інтуїція, сюїта, Ізмаїл; антиісторичний, дезінформація; екзамен, дует, проект; декваліфікація, реабілітація; декрет, декламація, репетитор, секретар; Європа; абітурієнт, феєрія, фойє; ательє, віньєтка; прем’єра, інтер’єр, Руж’є; брошура, журі, парашутист, парфуми. (45)
Словниковий диктант № 19
Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складних іменників
Пароплав, працелюб, чорногуз, чистотіл, землеупорядник, лісостеп, шлакоблок, перекотиполе, одірвиголова, пройдисвіт, століття, п’ятиденка, півколо, пів’яблука, пів-Європи, полумисок, напівавтомат, авіаперевезення, автодром, велоспорт, мікроклімат; купівля-продаж, лікар-педіатр, інженер-технолог, вовчик-братик, прем’єр-міністр, член-кореспондент, генерал-майор, план-схема, дизель-мотор, блок-система, грам-атом, ліжко-місце, людино-день, тепло-маса, мати-й-мачуха, люби-лиш-не-покинь, сон-трава, віце-прем’єр, екс-губернатор, лейб-офіцер, максі-мода, міді-одяг, міні-футбол, обер-майстер. (45)
Словниковий диктант № 20
Правопис складних прикметників
Теплообмінний, радіофізичний, легкоатлетичний, західнослов’янський, волелюбний,машинобудівний, внутрішньошкільний,стодвадцятип’ятирічний, загальноісторичний, лівобережний, важкохворий; суспільно корисний, абсолютно сухий, діаметрально протилежний, біологічно активний, різко окреслений,взаємно перпендикулярний, правильно розташований, науково розроблений ; мовностилістичний, вузькоспеціальний, п’ятиповерховий, дворазовий, десятирічний, шестикутний; біло-чорно-сірий, діалектико-матеріалістичний, вокально-інструментальний, соціал-демократичний, генерал-губернаторський, освітньо-виховний, фізико-математичний, військово-морський, воєнно-стратегічний, військово-зобов’язаний, м'ясо-молочний, сніжно-білий, кисло-солодкий, жовтогарячий, південно-західний, північно-східний, грудочеревний, 20-літній, 9-відсотковий, життєлюбний. (45)
Словниковий диктант № 21
Правопис складних прислівників
Донині, позаторік, допізна, передусім, мимохіть, обіруч, тимчасово, знадвору, позаторік, спідлоба, донизу, скраю, учетверо, натроє, абияк, щодня, якнайкраще; по-людськи, по-нашому, по-господарському, по-четверте, так-то, хтозна-де, куди-небудь, будь-коли, вряди-годи, часто-густо, не сьогодні-завтра, більш-менш, ледве-ледве, як-не-як, пліч-о-пліч, далеко-далеко; до речі, уві сні, на жаль, на совість, у стократ, до ладу, з ранку до ночі, сам на сам, раз у раз, в цілому, в основному, по троє. (45)
Словниковий диктант № 22
Правопис прийменників, сполучників
Напередодні,обабіч, щодо, наприкінці, навпроти, заради, задля, поміж, посеред; з-за, із-за, з-над, з-перед, з-під, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж; у разі, під кінець, під час, що ж до; немовбито, тощо, притому, неначе, отже, зате, начебто, нібито, притому, тобто; для того щоб, при цьому, після того як, так що, у міру того як, незважаючи на те що, отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то, тож-бо. (45)
Словниковий диктант № 23
Правопис часток
Аніяк, чимало, щоправда, декотрий, деколи, аніскільки, щоразу, аніяк, абияк, авжеж, атож, якби, щоб, нібито, абощо, хтось, десь, кудись; ходи-бо, давай-но, тим-то, як-от, прочитав-таки; стільки ж то, як би то; будь-що, куди-небудь, казна-хто, хтозна-коли, бозна що; таки прийшов, таки оглянув; дарма що, тільки що, хіба що, що ж до, що то за, що то, чи то; хай світить, нехай квітує; вивчив би, написала б; співай же зі мною; ти ж сам обіцяв. (45)
Словниковий диктант № 24
Правопис складноскорочених слів
Облвиконком, філфак, педуніверситет, профнастил, ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), НфаУ (Національний фармацевтичний університет), ТУ-34, ІЛ-80, К-700, АН-24, Укрінформ, Київміськрада, Мінздороввідділ, райвно, медінститут, райвійськкомат, СНД, МАУ, СБУ, ТСН, Укрпрофрада, ТОВ СП «Нібулон», лісостеп, юннат, фізмат, юрфак, загс, ГУ МВС, Бі-бі-сі, Сі-ай-сі, Укрнафта, ЗНО, ДПА, ООН, учком, стінгазета, Донбас, ЛАЗ, сільмаг, ГЕС, ТЮГ, АТС, СПУ, облдержадміністрація. (45)
Словниковий диктант № 25
Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ
Петрович, Іванович, Маркович, Ігорович, Олегович, Андрійович, Сергійович, Аркадійович, Терентійович; Анатоліївна, Юріївна, Пантеліївна, Сергіївна, Вікторівна, Глібівна, Олександрівна, Лазарівна, Іллівна, Яківна, Кузьмівна; Александров, Залеський, Міцкевич, Чапек, Гордєєв, Голубєв, Менделєєв, Матвєєв, Євдокимов, Єршов, Муромцев, Лазарев, Вересаєв, Афанасьєв, Юр’єв, Бєлінський, Лєсков, Смєхов, Звєрев, Новосьолов, Соловйов, Ізмаїлов, Івлєв, Шишкін, Кисельов. (45)
Словниковий диктант № 26
Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках; не і ні з різними частинами мови
Дружній, східний, мільярдний, дорожній, несказанний, нездоланний, невблаганний, здоровенний; зроблений, прикручений, сказаний, писаний, зрублений; немовля, невпинний, нестямний, неволя, несміливий, невтямки, недолюблювати, недокрів’я, недоторканність, не написав, не підтвердив, не чотири, не так, не цілковито, не зовсім, не можна, не треба, не той, не на те, не раз, нездолані (перешкоди), непідтверджена (теорія), незавершена (праця); ніщо, ніколи, ніяк, ніякий, ні те ні се, ні з ким, ні в кого, ні туди ні сюди, ні до розмови. (45)
Словникові диктанти з різними орфограмами
Словниковий диктант № 1
Індоєвропейський, стоп-кран, агроекономічний, пан’європейський, авторськоправовий, камінчик, зекономити, боязкість, альфа-промені, червоногарячий, без’ядерний, до пуття, кінець кінцем, напрокат, як-не-як, з усіх-усюд, спідлоба, дарма що, та ж так, проїзний, десь-інде, молочнокислий, пасьянс, ідея-фікс, різдвяний, таки все, навряд чи, до речі, споконвіків, форс мажор, будь-що-будь, вольєр, тим часом, дотепер, зроду-віку, не по-людськи, пів’яблука, абихто, автомобільнотранспортний, по-товариськи, дит’ясла, пів-Львова, тьмяний, до побачення, будь ласка. (45)
Словниковий диктант № 2
Будинок учителя, орден Дружби народів, пів-Ялти, будь-що-будь, вольєр, вольт-секунда, марш-парад, нічичирк, неабихто, важкий-таки, з-посеред, ні світ ні зоря, по двоє, по-ведмежи, щонайдужче, Східна Європа, перекотиполе, зірвиголова, хитромудрий, зловорожий, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський парк, мис Доброї Надії, медаль «За відвагу», Декларація прав людини, Жанна Д’Арк, кон’юктура, фюзеляж, неньчин, мавпячий, Золоті ворота, День Перемоги, Київський будинок мод, ледве-ледве, набік, вперше, як слід, з радості, ну-ну, сіро-жовтий, зранку, новогрецький, високоморальний, морквяний, бур’ян. (45)
Словниковий диктант № 3
Працездатність, хлібопостачання, кінотеатр «Київська Русь», Палац урочистих подій, століття, синьо-біло-червоний, рюкзак, торф’яний, абітурієнт, гравюра, екс-чемпіон, сімдесятиріччя, хроніко-документальний, плодовоовочевий, жук-носорог, радіофізичний, чистотіл, півтори години, веломотоспорт, здавна, як слід, під час, потихеньку, пліч-о-пліч, в цілому, анізащо, Перше травня, епоха Відродження, Михайлівський Золотоверхий собор, чисто український, до крихти, Львівський палац одруження, заново, надвоє, хтозна-скільки, щоразу, без кінця, додолу, в обріз, де-не-де, на щастя, землероб, скраю, двохмільйонний, зелено-золотий. (45)
Словниковий диктант № 4
Сон-трава, дочиста, здавна, віч-на-віч, вперше, Міжнародний жіночий день, Ренесанс, напам’ять, кіловат-година, всього-на-всього, недогляд, будь-коли, щось, щонеділі, ні те ні се, чимало, тому-то, немовля, ніяковість, Паризька комуна, потроху-помаленьку, по-латині, все ж таки, деінде, час від часу, ні до чого, по-сьоме, раз у раз, живовидячки, неждано-негадано, ніскільки, нівелювати, ні світ ні зоря, до вподоби, далеко-далеко, під час, на зло, на світанку, орден княгині Ольги, потихеньку, по-моєму, до речі, за кордоном, неначе, тобто. (45)
Словниковий диктант № 5
Кільканадцять, емоційно забарвлений, Західно-Австралійський, яскраво-зелений, пізньозимовий, довговіїй, темно-коричневий, хлібопостачання, краєвид, кафе-закусочна, Різдво Христове, країни Близького Сходу, заслужений діяч мистецтв, Правобережна Україна, інтер’єр, дзвякнути, духмяний, ляльчин, передювілейний, пів-Африки, Мін’юст, трьох’ярусний, жираф’ячий, несказаний, друг-недруг, деякий, чимало, дедалі, ніби, де-небудь, недорід, негарно (погано), тихо-тихо, вбік, звечора, вкупі, вкрай, висококалорійний, чистокровний, сірокам’яний, радіофізичний, люби-мене (квітка), півогірка, південноукраїнський, жульєн. (45)
Словниковий диктант № 6
Незалежно від, без жартів, у галузі, з-під, кювет, міграція, гравюра, Дюма, курйоз, клієнт, абітурієнт, мавпячий, різдвяний, арф’яр, Монтеск’є, пів-Ялти, міжгір’я, Людвіг ван Бетховен, Дід Мороз, львів’янин, протока Па-де-Кале, Кавказький Хребет, ахілесова п’ята, Нобелівська премія, екс-чемпіон, козир-дівка, світогляд, натроє, заодно, учотирьох, зернобобові, генерал-полковник, по-українському, не до вподоби, неначебто, піваркуша, двохмільйонний, вкрай, шевченківський стиль, Миколин брат, Архімедові сила, туманність Андромеди, Полярна зірка, моральноправовий, емоційно-образний. (45)
Словниковий диктант № 7
Посеред, якщо, тому що, для того щоб, з-поміж, комюніке, перед’ювілейний, сам на сам, до вподоби, сюрреалізм, ін’єкція, конфеті, втридорога, імміграція, Вінниччина, раз у раз, по четверо, орден Святої Анни, вищезгаданий, баластний, супер-приз, вряди-годи, нюанс, кінотеатр «Юність», бриньчати, норд-ост, безгрішшя, народнопісенний, портьєра, возз’єднання, бовваніти, торфяний, оголошення, багатогранний, пам’ятник, півпарти, між’яр’я, лікар-педіатр, авіаперевезення, одірвиголова, пів’ящика, сон-трава, радіоточка, землеупорядник, що-небудь. (45)
Словниковий диктант №8
Беззмістовний, розрісся, світання, Ілля, розповіддю, совісний, прадід, кінь Гнідий, Полярна зірка, Ла-Манш, президент компанії, День незалежності України, трьох’ярусний, пів’їдальні, журі, митець, хвастун, кишеня, все одно, ні в кого, рік у рік, на жаль, темно-зелений, віч-на –віч, по- київськи, пів’яблука, життя, возз’єднання, лимонний, хто-небудь, пів-України, з-поміж, сузір’я, будь ласка, улітку, піввікна, попід, деякий, поки що, весна, Івасик-Телесик, Нептун, Дон Кіхот, вальтер-скотівський, півкилима. (45)
Словниковий диктант №9
Озеро Синевир, Симоненківські читання, сповістити, зжарити, з’єднатися, зекономити, абітурієнт, феєрія, кар’єра, парашутист, парфумерія, Жуль Верн, декваліфікація, реабілітація, Вільнюс, Паганіні, ательє, реєстр, жирафа, диспут, ілюзія, пенальті, жалюзі, академічний, 24 бізнес, попурі, візаві, речитатив, аспірантці, Скандинавія, совісний, інтермецо, дисидент, примадонна, талліннський, Віссаріон, Інеса, багаття, щедрістю, попідтинню, зміїний, незрівнянний, гречаний, орлиний, беззастережний. (45)
Словниковий диктант №10
Віддзеркалення, вранці, переді мною, Сонячна система, Вишневі усмішки, прив’ялений, предковічний, приклеїти, безсмертя, понадхмарний, міжпланетний, передчуття, обсмажити, спершу, неспроста, коефіцієнт, парашутист, естафета, проект, траєкторія, митрополит, ліцензія, Корсика, синтаксис, Закарпаття, ірраціональний, ралі, бравісимо, інновація, Одіссей, бароко, Сусанна, узбережжя, затишшя, лляний, міськком, священик, священний, попідвінонню, речитатив, ожеледь, лебединий, менший, громадянство, кореневий. (45)
 

Власні імена
З великої літери пишуться:
1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка, Нечуй-Левицький, Мавка, Тополя, Венера, Дід Мороз, корова Зірка.
2. Прізвища людей, уживані в загальному значенні, якщо вони не перетворилися в загальні назви, тобто не втратили свого індивідуального значення: Там слава й труд і мудрість троєкрата ще вродять нам Шевченка і Сократа (Мал.).
З малої літери пишуться:
1. Імена та прізвища людей, які втратили значення власних назв і стали загальними назвами людей і предметів: рентген (апарат), френч (одяг), меценат, донжуан, дизель (двигун).
2. Назви народів, племен, назви людей за національною ознакою та за місцем проживання: араби, африканці, українець, росіянка, киянин, львів 'яни.
3. Родові назви міфологічних Істот (ангел, муза, титан); назви груп тварин, навіть якщо вони походять від індивідуальних кличок (каштанки), а також назви порід тварин (бульдог, вівчарка, пінчер).
II. Прикметники, утворені від індивідуальних назв
Присвійні прикметники пишуться:
1.3 великої літери, якщо вони утворені від власних назв осіб, кличок тварин, назв міфічних істот за допомогою суфіксів
-їв (-їв), -ин (-ін): Шевченків «Заповіт», Софіїні зошити, Перунів гнів.
Примітка. Такі прикметники пишуться з малої літери, якщо виступають у складі стійких фразеологічних сполук і наукових термінів: ахіллесова п 'ята, прокрустове ложе, базедова хвороба. 
2. З малої літери пишуться прикметники, утворені від власних імен людей за допомогою суфіксів -івськ, -евськ (-євськ), -инськ, -інськ (-їнськ): тургенєвські герої, шевченківська лірика.
Примітка. Якщо ці прикметники входять до складу назв, що мають значення «імені когось», «пам'яті когось», то вони пишутьсявеликої літери: Шевченківська стипендія.
3. З великої літери пишуться прикметники, що утворені від географічних назв і входять до складених назв: Харківський тракторний завод, Київський університет, Київська загальноосвітня школа № 155.
4. З малої літери пишуться прикметники, які означають місцезнаходження об'єкта: дніпровські кручі, київські парки.
III. Назви держав, адміністративно-територіальні назви
1. Усі слова пишуться з великої літери у назвах держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Китайська Народна Республіка, Республіка Болгарія, Соціалістична Республіка В'єтнам, Франція.
2. У назвах груп, об'єднань або союзів держав з великої літери пишуться всі слова, крім родових найменувань: Закавказькі республіки, Волконські країни, Організація Об'єднаних Націй.
3. У назвах автономних областей та округів, а також країв, областей, районів з великої літери пишеться лише перше слово: Ненецький автономний округ, Краснодарський край, Чернігівська область, Шевченківський район м. Києва, Сквирський район.
IV. Назви установ, організацій, підприємств, партій, творчих спілок і колективів
1.3 великої літери пишеться кожне слово у назвах найвищих державних органів: Верховна Рада України. За цим правилом пишуться також назви найвищих державних органів інших країн: Сейм Польської Республіки.
2. Тільки перше слово і власні імена пишуться з великої літери у таких складних назвах:
а) центральних установ та організацій, міністерств, їх головних управлінь: Національний банк України, Міністерство освіти і науки України, Головне пасажирське управління Міністерства транспорту України;
б) установ місцевого значення: Чернігівська міська адміністрація, Вінницька обласна рада професійних спілок, Бородянський відділ освіти Київської області;
Документація щодо особового складу
в) академій, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, музеїв, театрів, кінотеатрів, парків культури й відпочинку, в інших назвах закладів культурно-побутового призначення: Національна академія наук України, Київський міжнародний університет цивільної авіації, Львівський краєзнавчий музей, Палац спорту, Центральний парк культури і відпочинку м. Києва, Палац культури «Україна», кінотеатр «Київська Русь»',
г) підприємств, установ, культурних та освітніх закладів: Центральна наукова бібліотека НАН України імені В. І. Вернадського, Київський театр оперети, Київське виробниче об'єднання «Каштан»,
Примітка. Назви частин, відділів, секторів, інших підрозділів установ, організацій пишуться з малої літери: відділ методики початкового навчання НДІП України, планово-економічний відділ Київської міськадмінктрації.
ґ) партій, міжнародних і закордонних центральних професійних та громадських організацій: Партія демократичного відродження, Міжнародна організація праці, Всесвітня федерація демократичної молоді.
За цим правилом пишуться назви шляхів, залізниць, каналів: Одеська автострада, Південно-Західна залізниця.
Поширюється воно і на написання архітектурних пам'яток, храмів: Золоті ворота, Софійський собор, Києво-Печерський заповідник, Петропавловська фортеця.
V. Назви історичних епох і подій, знаменних дат
З великої літери пишеться:
а) перше слово і всі власні імена в назвах історичних епох і подій, знаменних дат: Велика Вітчизняна війна, Полтавська битва, Паризька комуна, День космонавтики, але: День Перемоги;
б) назви релігійних свят і постів: Благовіщення, Великдень, Івана Купала, Петра й Павла, Покрова, Різдво, Теплого Олексія, Пилипівка, Петрівка, Великий піст.
Примітка Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів, які стали загальними, пишуться з малої літери: громадянська війна, середні віки, палеозойська ера.
VI. Назви посад, звань, титулів
З великої літери пишуться назви найвищих урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України.
З малої літери пишуться:
а) назви інших посад, звань, учених ступенів: президент, декан, ректор, академік, народний артист України, доцент кафедри педагогіки, кандидат наук, ректор Київського інженерно-будівельного інституту',
б) назви найвищих державних посад у зарубіжних країнах: президент США, прем 'єр-міністр Великобританії. В офіційних документах такі слова пишуться з великої літери;
в) назви титулів, рангів, чинів: граф, імператор, князь, король, принц, шах, барон Мюнхгаузен, турецький шах.
VII. Назви конференцій, конгресів, найважливіших документів, нам 'яток старовини, творів мистецтва
1.3 великої літери пишеться перше слово і власні імена у назвах конференцій, конгресів, найважливіших документів державних закладів, пам'яток старовини, творів мистецтва: Празька конференція, Статут ООН, Державний бюджет України, Дев 'ята симфонія Бетховена, Конгрес демократичних сил України.
П р и м і т к а. У назвах з'їздів слово з'їзд пишеться з малої літери, а порядковий номер з'їзду, якщо його записують словами, — з великої: Другий з "ізд народних депутатів України.
2. У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів, історичних пам'яток, кінофільмів, спектаклів перше слово треба писати з.великої літери і всю назву брати в лапки: твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада», газета «Вечірній Київ», пам 'ятка періоду Київської Русі «Слово о полку Ігоревім».
Це правило поширюється і на правопис назв виробів, продуктів тощо: торт «Київський», хліб «Український», цукерки «Вечірній Київ», цигарки «Космос».



1 коментар: