Тема. Робота
над змістом роману П.Куліша "Чорна рада"
КомпозиціяТвір містить 18 розділів. Автор влучно
використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати
широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і
героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними
соціальними проблемами тогочасності.
Експозиція: зображення
історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними
героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама
підтримати на раді Я.Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення
«чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко —
в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка,
І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Ознайомтеся із схемою до твору,
коротко оформіть у своєму зошиті найважливіше
Робота
над змістом твору.
І розділ
·
Чому в підзаголовку до
назви роману зазначено: «Хроніка 1663 року».
·
За яких часів
відбуваються події у творі? Про що це свідчить?
·
Що П. Куліш зазначає
про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? («…був тяжко грошовитий,
да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами. Річ
тут про Б. Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних
ляхів і недоляшків. От тоді-то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу,
та після війни й сів хутором коло Києва»)
·
Яких страждань у
минулому зазнав Василь Невільник? («Ох, боже правий! Далась мені та
проклята неволя добре знати, не забуду її довіку!»)
·
Через що Шрам
одночасно був попом і полковником?
·
Як історичні події
вплинули на життєву долю полковника?
·
Кого звинувачує П.
Куліш у зрадництві простого люду, а кого возвеличує?
·
За яких умов
«розлилась козацька слава по всій Україні…»?
·
За що Шрам отримав
таке прізвище?
·
Що змусило полковника
з сином вирушити у далеку путь? («Шрам, думав, як би Вкраїну на добру
дорогу вести…»)
·
Як піп отримав звання
полковника? («Послужив я православному християнству з батьком
Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як
почула ж се рада, то так і загула от радості. Зараз окрили Шрама шапками,
військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з
гармат, та й став панотець Шрам полковником»)
ІІ розділ
·
Яким постав у вашій
уяві старець-кобзар? («А в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода
іще краще процвітала сідинами, а на виду дідусь просіяв якимсь світом. Співаючи
пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче
бачить таке, чого видющий зроду не побачить»)
·
За що був вдячний
Василь Невільник старцеві? («А ти виспівав за мене сто золотих червоних;
от я ізнов між хрещеним миром, ізнов почув козацьку мову!»)
·
Яке лихо сталося за
Дніпром після смерті Б.Хмельницького? («Жодного ладу між козаками»)
·
Як козаки ставилися до
Ніжинського Я. Сомка? Чим це пояснити? («Хто він і розумом, і славою узяв
над усіма, да й йому не дають гетьманувати. Сомко, бачте, навпростець іде, не
хоче нікому придіте поклонімося. Отаке як завелось між старшими головами, то й
козаки пішли один против одного»)
·
Що свідчить про
зневажливе ставлення Я. Сомка до І. Брюховецького? («Сомко налаяв Іванця
свинею, чи що? Не свинею, а собакою, да ще старим собакою, да ще не на самоті,
чи там як-небудь напідпитку, а перед отаманням, перед генеральною старшиною, на
домовій раді в гетьмана»)
·
Які непорозуміння
виникли між двома претендентами на гетьманську булаву?
·
Через що Я. Сомко
принизив гідність Юрка Хмельницького?
·
Яким шляхом І.
Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків? («Іванець
маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щиро срібло, скілько
його там осталось, да й махнув на Запоріжжя. А там сипнув грішми, так запорожці
за ним роєм. А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою
поїть…»)
·
Як Шрам визначив мету
своєї подорожі? («…а іду от чого. Україну розідрали надвоє: одну часть,
через недоляшка Тетерю, незабаром візьмуть у свої лапи ляхи, а друга сама по
собе перевернеться кат знає на що. Я думав, що Я. Сомко вже твердо сів на
гетьманстві,— а в нього душа щира козацька, — так міркував я, що якраз підійму
його з усіма полками на Тетерю, да й привернем усю Україну до одної булави»)
ІІІ розділ
·
Що свідчить про
заможність Череваня?
·
У чому виявилася
сміливість П. Шраменка? («переплив Случ під кулями? Їй–богу, я й досі
дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»)
·
Яку загадку
запропонував І. Шрам розв’язати М.Череваню? Про що вона свідчила?
·
За що Меланя
Череваниха дорікала своєму чоловікові?
·
Як Шрам поставився до
Лесі, побачивши її у світлиці?
·
Яким чином у романі
відтворено сватання? Що характерно для цього обряду?
·
За яких умов
Череваниха погодилася на заручення своєї дочки з П. Шрамом? («…тільки ж бо
треба чинити таке діло по-християнськи. Наші діти й баби, як думали заручати
дітей, то перше їхали з усею сім’єю на прогулку до якого монастиря да молились
богу. От бог давав дітям і здоров’я, і талан на всю жизнь. Се діло святе:
зробімо ж і ми по-предківськи»)
·
Про який сон розповіла
Меланія Петру? Для чого вона звернулася до ворожки?
·
Якого вбачала для себе
зятя Череваниха? («…кращий над усе панство і лицарство був молодший
гетьман: замість очей — зорі, на лобі — сонце, на потилиці — місяць»)
·
Чим був вражений
Петро, слухаючи вимоги Меланії до майбутнього суженого його дочки?
IV розділ
·
Як П. Куліш описує
історичне минуле «старого діда Києва? («Бо й велика слава не раз тебе
осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скільки-то князів,
лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скільки-то на твоїх
улицях, на тих старосвітських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито
крові християнської! Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири
половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови
безбожна татарва, як уломився Батий у твої Золоті ворота»)
·
З приводу чого Шрам
оглядав Київ із сумом?
·
Через що козаки
називали міщан личаками, а міщани козаків — кармазинами?
·
Що стало перешкодою
Шраму для проїзду вздовж вулиці міста?
·
Чому полковник не
виявив бажання долучитися до святкування народження дитини Тараса
Сурмача? («Чи до речі ж оце чоловікові, приїхавши до церков божих, до
мощей святих, застряти на хрестинах?»)
·
Як на це зреагувало
товариство при дорозі? («Усі так і загорілись, бо міщане вже давно на
городове козацтво та на старшину важким духом дихали»)
·
Чим був схвильований
Шрам після розмови з козацтвом?
·
Кого звинуватив
полковник у прагненні козаків зібрати чорну раду?
·
Чому Шрам називав
Череваня Барабашем? Як на це зреагував ображений?
·
V розділ
·
Хто був засновником
братської школи на Подолі у Києві? («…гетьман Сагайдачний церкву збудував
і монастир братський з школами устроїв, щоб теє братство дітей козачих,
міщанських і всяких учило, людям у темноті розуму загинути не давало»)
·
Яких народних героїв-ватажків
з народу вшановували ченці церкви? («Був там намальований і Нечай, і
Морозенко, і козак Байда, і Самійло Кішка»)
·
Як у творі зазначено
про дозвілля козаків? Про що це свідчить? («Тут і бандури, тут і гуслі,
тут і співи, й скоки, і всякі викрутаси. Отже одкуплять було бочки з дьогтем,
да й розіллють по базару; одкуплять, скілько буде горшиків на торгу, да й
порозбивають на череп’я; одкуплять, скілько буде маж із рибою, да й
порозкидають по всьому місту»)
·
Чому П. Куліш пишався
Запорізькою Січчю? («Може тим, що Запорожжє іспоконвіку було серцем
українським, що на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не
забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те
Запорожжє, як у горні іскра: який хоч, такий і розідми з неї вогонь. Тим-то,
мабуть, воно й славне поміж панами й мужиками, тим воно й припадало так до душі
всякому»)
·
За що Шрам піддав
критиці запорожців? («Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав
щонайкращий люд з городів, а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтіпака, або
злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного
хліба. Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку
пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику. Цур їм із їх
скоками»)
·
Що згадав про своє
минуле Василь Невільник? («…я колись таким вигадчиком був, поки літа не
приборкали та проклята неволя не прилучила! Гасав і я, як божевільний, по
степах за кабардою, вигадував і я усякі вигадки; знали й мене у городах і на степах,
знали мене шинкарі й музики, знали пани й музики, знало лицарство й
хлібороби»!)
·
До якої хибної думки
вдалися Кирило Тур та Богдан Чорногор?
VI розділ
·
Які враження охопили
Шрама, коли він побачив Я.Сомка?
·
Як названий гетьман
поводив себе з гостями?
·
Що свідчить про
чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників?
·
Як гетьман реагував на
прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть
у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців
тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу
шанувати гетьманськую зверхність»)
·
Яким чином Я. Сомко
прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на
окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі,
да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити
на руськую землю!»)
·
Про що свідчать
заручини гетьмана з Лесею Череванихою?
·
Як Я. Сомко
охарактеризував Кирила Тура?
·
Чи було це зроблено
об’єктивно? («…низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними
єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у
великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і
характерника. Да вже без юродства в їх не буває»)
·
Що мав на увазі Шрам,
зазначаючи: «Перевелись тепер лицарі в Січі і зерно висіялось» за війну, а в
кошу осталась сама полова?»)
·
Яке враження справив
Кирило Тур на полковника?
2. Цитатна характеристика Якима Сомка
Немає коментарів:
Дописати коментар