Тема.«Чорна
рада» П. Куліша. Динамічний,
інтригуючий сюжет. Непросте життя та
романтичні
пригоди головних героїв
Завдання!!!
1.Опрацювати статтю та записати короткий конспект прочитаного.
2.Після статті дати цитатні відповіді на запитання, розміщені нижче.
І. Кожний письменник першої половини XIX ст., пишучи твір про минуле своєї країни, неминуче
підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу
волелюбної Шотландії за незалежність
від Англії. Цього впливу зазнав і П.
Куліш. Працювати над романом він почав
ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років. Перша
редакція була завершена вже 1846 року.
Проте арешт і заслання ( 1847 – за участь у Кирило - Мефодіївському братстві) перешкодили публікації повного
тексту твору. У 50-х роках Куліш створює другу редакцію твору.
1857 року «Чорна
рада» виходить друком одразу українською (в Петербурзі) та російською (в Москві) мовами. Автор навмисно написав свій
твір двома мовами.
-
На вашу думку, навіщо Куліш написав «Чорну раду» двома
мовами: і російською, і українською?
(Можливі варіанти
відповідей: щоб не змінився світогляд,
бачення тих подій;щоб могли прочитати ті,хто не
володіє українською мовою).
Відчуваючи наближення
смерті, Богдан Хмельницький на 6 серпня
1657 року скликав велику раду
Запорізького війська. Вийшов перед нею, підтримуваний двома старшинами. За
звичаєм, зняв шапку і мовив схвильованим голосом: «Цілих десять років я
присвятив служінню батьківщині, ні шкодуючи ні здоров’я, ні життя свого… Тепер
я немічний, помираю і лишаю вас, мої братове, вашій долі. Дякую вам усім,
дорогі братове, за ту честь, яку мені виявили, обравши своїм гетьманом, за вашу
вірність і слухняність. Дякую за вашу мужність у тридцяти чотирьох битвах з поляками, уграми, волохами і
татарами, а ще дякую особливо за ту згоду і братерський союз, які
підтримували нас у тяжкі дні.
Повертаю вам булаву, бунчук, знамено, печатки – символи моєї влади. Виберіть
собі іншого гетьмана, а мене, братове, вибачте по – християнськи, якщо
слабкістю своєї людської натури когось з – поміж вас образив… Помираю стурбованим вашим майбутнім. Не знаю,
що станеться після моєї смерті, але благаю вас, поки ще живу, вільно виберіть
собі гетьмана. Як знатиму ваш вибір, помру із спокійним серцем»
Козаки не підтримали кандидатуру Виговського, яку запропонував
Хмельницький. Вони хотіли, щоб
гетьманом став син Хмельницького Юрій,
якому на той час було 16 років. «Довго
він опирався, а далі, зборений настійністю козаків, покликав свого сина і
вручив йому булаву», - писав Проспер Меріме. Гетьман попросив, щоб у його сина
були добрі порадники.
16 серпня 1657 року гармати і жалобні дзвони Чигирина сповістили
козаків про смерть їхнього гетьмана. Помер Хмельницький у розпачі за майбутнє своєї
батьківщини, передбачаючи, що Юрій не
зможе продовжити його справу. 21 жовтня 1657 року на Корсунській раді старшинські угруповання відійшли від принципу
спадковості влади. Івана Виговського було
обрано гетьманом України в
атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску.
Багато чорних
сторінок знаходимо в історії українського народу. Не тільки слави у важких боях
здобували наші пращури, а й зазнавали поразок.
60-80 роки XVII ст. увійшли в
історію як доба Руїни.
Після смерті Б. Хмельницького гетьманська
держава почала занепадати.
Її розкололи на
дві частини (по Дніпру).
Правобережна
Україна: претендент Павло Тетеря( кандидатуру підтримувала
Польща). Спроба Тетері об’єднати
Правобережну й Лівобережну Україну під владою Речі Посполитої зазнала невдачі.
Населення не бажало повернення польсько – шляхетських порядків.
Лівобережна: претенденти
переяславський полковник Яким Сомко
та кошовий отаман Іван Брюховецький.
1662 року на Козелецькій старшинській
раді гетьманом обрано Сомка. Він був наказним гетьманом
( тобто
виконуючим обов’язки), оскільки
царський уряд не затвердив це обрання. Адже Сомко виступав за сильну
гетьманську владу й засуджував свавілля
царських воєвод.
Саме в романі П. Куліша й зображено один з
етапів занепаду української державності. Гетьмани воювали між собою за владу, а
Україна спливала кров’ю. 1663 рік
вважається початком доби Руїни. Українську державність остаточно було втрачено.
«Чорна рада» - історичний роман – хроніка.
Усіх персонажів
умовно можна поділити на дві групи. Це реальні історичні постаті діячів доби
Руїни Яким Сомко, Іван Брюховецький, Василь Золотаренко, Михайло Вуяхевич,
князь Данило Великогагін( у романі – Гагін). Інша група створена уявою автора, здебільшого це романтичні
образи, переважно представники простого люду, козацтва( родина Череванів –
Михайло, Мелася, Леся; полковник Шрам, Петро, Кирило Тур). Є версія, що полковника Шрама Куліш міг
змалювати на основі реальної історичної постаті
Шрамка, тому що чорнова назва
твору російською мовою «Сотник
Шрамко и его сыновья». Тому поділ
персонажів досить умовний. Дійові особи роману( історичні та вигадані) можна
згрупувати відповідно до основного конфлікту:
вони є прибічниками Якима Сомка
чи Івана Брюховецького.
«Чорна рада»
відповідає напряму романтизму.
Риси
романтизму
-
Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх не
–типовість.
-
Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою,
протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина
суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.
-
Основні герої - гетьман, козак – запорожець, кобзар,
народний месник; порушення проблеми обов’язку героя перед народом.
-
Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів,
образів, жанрів.
-
Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій,
обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних
фігур, зокрема інверсії.
( Куліш показує незвичайних , сміливих, гордих людей(
Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх
перешкод на шляху до омріяного щастя( Петро, Леся). У творі багата символіка(
образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря) . Образ Сомка в романі сповнений романтизованого
благородства. Його наділено характерними рисами українського полководця й
державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях,
легендах).
Робота з
документальними джерелами
З літопису Самійла Величка
Гетьман Іван
Брюховецький, бавлячись немалий час у Москві з полковниками при милості
царської величності, оженившись там, пойнявши дочку якогось боярина на ім’я
Дарію, і при гетьманському титулі дістав на себе від царської величності
боярський чин. Віддячуючи за це, він безрозумно знищив давні малоросійські вольності, бо допустив і
дозволив безоглядно бути по всіх
малоросійських містах московським воєводам, які згідно того дозволу відразу ж
наїхали за монаршим указом у Малу Росію
й почали панувати з великим і безпошанівним всенародним малоросійським
утяженням.
Перегляньте буктрейлер до роману
1. У якому творі Т. Шевченка
використано прийом подорожі?("Сон")
2. Які дві сюжетні лінії показано
в романі? ( Історична – боротьба за гетьманську булаву,любовна( чотирикутник) –
стосунки Лесі з Петром Шраменком, Кирилом Туром, Сомком)
ІІ. Робота з текстом
Дайте відповіді на запитання (записати у зошит), опираючись на текст
1.Запишіть портрет Івана Шрама. Який висновок можна
зробити?
2.Де працював? Які
риси характеру йому притаманні?
Словникова робота
Консистенти – польське військо,
що стояло по українських селах й утримувалося коштом селян.
3.Яку наругу терпів наш народ від поляків?
4.Чи пробував
народ здобути свободу?
5.Чому і з ким
Шрам вирушив до Києва, а потім змінив
маршрут до Переяслава?
6. Яке найбільше бажання Якима Сомка?
7.Що споріднює Шрама
й Сомка?
8.Кому довіряє
Сомко?
9.Як назвав Сомко Івана
Брюховецького ( Іванця) перед «
отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»?
10.Яке покарання й
за що придумала військова рада Іванцю ?
11.Що відомо про Іванця з розповіді божого чоловіка?
12.Як автор ставиться до Брюховецького?
13.Про яку рису характеру Іванця свідчать його слова: «Як
та бідна курка - клопотуха, що знайде зернятко – да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм
діткам»?
14. У якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після? Про що це свідчить?
15. У кого було
більше шансів стати гетьманом? Чому?
Виконане завдання надсилати на електронну пошту ltv2807@gmail.com
тільки 22.04. з 18.00 до 20.00.
Немає коментарів:
Дописати коментар