7-В,Г література

                   Олена Теліга. «Сучасникам».
            Моральний    заповіт нащадкам

Опрацюйте поданий нижче матеріал, занотувавши основні моменти в зошитах.

На початку 20-х років поети-емігранти, чия творчість почалася в Празі чи Подєбрадах, презентували «Празьку школу». 

    «Празька школа» – це не тільки літературне явище, але й чинник пробудження національної свідомості, боротьби за встановлення України.

Етапи  існування «Празької школи»

Перший етап	Другий етап	Третій етап
1922 – 1928 рр.	1929 – середина  40-х рр.	З кінця 40-х рр.
Формування творчого «ядра школи».	Творче зростання «Празької школи». Вихід у менші літературні угрупування («Танк», «Варяг»). Знищення поетів-пражан під час Другої світової війни.	Вихід у повоєнний світ тих членів угрупування, які залишилися живими. Оцінка поетами нових ідеологічних та естетичних реалій. Відмежування від ідеалів пражан.

       До "Празької школи " належали Олег Ольжич та Олена Теліга.

Перегляньте  відео та прочитайте матеріал, викладений нижче про Олену Телігу. 

Запишіть 5 фактів творчості, які запам'ятами про поетесу.

ЦІКАВО!!!

         У травні 1919 року батько Олени Теліги їде до Чехії. У травні 1922 він емігрує і мати Олени разом з нею і її братом Сергієм оселилися в м. Тарнові (Польща). Через два місяці вони переїхали до м. Подєбради (Чехія), де батько Олени Теліги викладав в Українській сільськогосподарській академії. У тому ж році Олена отримала атестат про середню освіту і вступила до історико-філологічного відділення Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова у Празі. Тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Михайлом Телігою, кубанським козаком і колишнім сотником Армії УНР. Вони одружилися 1 серпня 1926. У той же час Чехії вперше публікувалася поезія і праці з літературознавства Олени Теліги.

 Восени 1929 Олена Теліга разом з чоловіком переїхали до Варшави, де вже з 1928 жили її батьки. У Варшаві українська поетеса працювала, виступаючи в нічних кабаре або манекенницею, проте потім їй вдалося влаштуватися вчителькою у початкових класах.

   У грудні 1939 подружжя Теліг переїхало до Кракова, де Олена Теліга зустріла свого давнього знайомого, відомого діяча української емігрантської культури Олега Ольжича і вступила до Організації українських націоналістів (прихильників А. Мельника), членом правління (Проводу) якого Олег Ольжич і був.

 Коли Гітлер напав на СРСР у деяких прихильників ОУН з’являються ілюзії, що німці допоможуть відновити незалежну українську державу, як це було в 1918.

 Такого роду помилкові уявлення були і у Олени Теліги. 22 жовтня 1941 разом з однією з «похідних груп» прихильників А. Мельника на машині вона приїжджає до Києва, де організовує Спілку українських письменників, відкриває пункт харчування для своїх соратників, співпрацює з редакцією газети «Українське слово» (редактор Іван Рогач), видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври». У своїх статтях висловлює надію, що крах більшовизму допоможе відродженню української культури.

  9 лютого 1942 її заарештували. Разом з нею добровільно здався гестапо і її чоловік, який заради цього назвався письменником. На стіні камери вона намалювала тризуб і залишила напис: «Тут сидiла i звiдси йде на розстрiл Олена Телiга». Українська поетеса була розстріляна разом зі своїм чоловіком і колегами (Іван Рогач, Володимир Багазій тощо) у Бабиному Яру 21 лютого 1942.

   Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи». Сьогодні на уроці ми познайомимося з поезією видатної  поетеси.

2.Прочитайте поезію "Сучасникам"

«Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Його роби – спокійний і суворий,

Не плутай душу у горіння тіла,

Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».

Але для мене – у святім союзі:

Душа і тіло, щастя з гострим болем.

Мій біль бринить, зате коли сміюся,

то сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.

А може, в цьому й є моя сміливість:

Палити серце в хуртовині сніжній,

Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,

Та там, де треба, – я тверда й сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог

3. Робота над змістом твору

             Усно дай відповідь

                            –   Без чого в світі немає щастя?

                            –   Що понад усе потрібно любити в житті?

               Художній аналіз поезії

                          Завдання: склади художній паспорт поезії:

·      автор твору;

·      тема твору;

·      головна думка;

      художні образи;

·      художні засоби.

4. Прочитайте поезію "Радість"

«Радість» 

Ой, не знаю, що то за причина –

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться,

Як безжурний вітрогон-xлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця,

Ніби поле перед нами стелиться,

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою,

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами –

Бо хлопчина не дає спокою!

Визначити головну думку вірша.

5. Прочитати вірш "Пломінний день"

«Пломінний день»

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить,

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато,

Та ніхто з них кроку не зупинить,

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово – Україна.

І тому росте, росте прокляття!

Всі пориви запального квітня

Неможливо в дійсність перелляти,

На землі байдуже-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать,

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл,

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, –

Геній людський чи лише випадок, –

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

·        Які емоції викликав у вас вірш?

·        Що вам здалося незрозумілим?

·        У чому проявляється патріотизм поетеси? У яких рядках?

КОМЕНТАР . Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль – Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити  байдужих, відчути «гарячий подих» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово – Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.

 Домашнє завдання

Виразне читання поезій.

• Прочитати твір Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили». 
• Сфотографуйте конспект та надішліть на електронну пошту до 24.04