6д для вчителя

 

Відеоуроки "Числівник"

Розряди займенників

АНГЛ 5 клас

Родовий відмінок ІІ мідміна

Число іменників 

Вибірковий диктант

► Записати іменники у дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки у формі однині; 2) ті, що вживаються лише в множині.

Радощі, врода, пестощі, Київ, пахощі, Дніпро, Карпати, ножиці, ворота, хід, сміливість, граблі, чорнило, окуляри, білило, коноплі, гіпс, мед, сходи, сани, сіни, ясла, малювання.

_______________________________________________
Друзі, пригадайте, будь ласка, синтаксичний розбір речення.

Схема синтаксичного розбору простого речення

І. Визначити граматичну основу речення і довести, що воно просте.

ІІ. Указати особливості будови простого речення.

1.Вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

1.1.Якщо речення розповідне, указати його вид (стверджувальне, заперечне).

1.2.Якщо речення питальне, указати його вид ( власне питальне, риторично-питальне, питально-спонукальне ).

2.Вид речення за емоційним забарвленням ( окличне, неокличне).

3. За будовою (просте, складне)                                                                                    4.Вид речення за структурою граматичної основи (односкладне, двоскладне).

5.Вид речення за наявністю другорядних членів ( поширене, непоширене).

6.Вид речення за наявністю ускладнень ( ускладнене, неускладнене).

6.1.Якщо ускладнене, указати чим (однорідними членами, вставними конструкціями, звертаннями, відокремленими членами).

 Зразок розбору речення

Школа відкриває перед тобою дивовижний світ.

(Що?) Школа (що робить?) відкриває (кого?що?) (перед ким?) перед тобою дивовижний (який?) світ. (Розпов., неокл., просте, двоскл., пош., неускл.)

Головні члени: школа – підмет, виражений іменником; відкриває – присудок, виражений дієсловом.

Другорядні члени речення: групи підмета (означення немає); група присудка: відкриває (кого?що?) світ – додаток, виражений іменником; світ (який?)дивовижний – означення, виражене прикметником; відкриває (перед ким?)перед тобою – додаток, виражений прийменником з іменником.

________________________________________________

Завдання на закріплення:

Зробити повний синтаксичний розбір речення.

1. Українська вишивка багата на різноманітні орнаменти.

2.Військовий захоплено розповідав про свою пригоду.

________________________________________

Іменник
Поділ іменника на відміни
I відміна

       I.            До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду з закінченням -а(я) у називному відмінку однини: жінк-а, Полтав-а, Микол-а, земл-я, мрі-я, Ілл-я.

    II.            Залежно від якості приголосного в кінці основи іменники I відміни поділяються на три групи: 

КІНЦЕВИЙ ПРИГОЛОСНИЙ ОСНОВИ	ГРУПА	ПРИКЛАДИ
ТВЕРДИЙ НЕШИПЛЯЧИЙ	ТВЕРДА	рук-а, сосн-а, Микол-а
ТВЕРДИЙ ШИПЛЯЧИЙ	МІШАНА	миш-а, площ-а
М'ЯКИЙ	М'ЯКА	мрі-я, Марус-я, судд-я

На який приголосний закінчується основа іменника?

Можливі три відповіді: 
а) на твердий нешиплячий — тверда група: сирот-а, степ, батьк-о; 
б) на твердий шиплячий — мішана група: круч-а, плащ, плеч-е;
в) на будь-який м’який або пом’якшений — м’яка група: мрій-а, день, збіж’ж’-а.

Крім того, до м’якої групи належать іменники середнього роду на -е з основою на нешиплячий (поле, море, сонце, серце, віконце), бо в них при відмінюванні кінцевий приголосний основи стає м’яким: полˊ-а, морˊ-а, сонц́ˊ-а, серцˊ-а, віконцˊ-а.

* шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш] (“ще їжджу”);

II відміна

1. До другої відміни належать іменники чоловічого та середнього роду, чоловічого - з нульовим закінченням у називному відмінку однини (шлях, край, степ, кінь,тесть), із закінченням -о (Дніпр-о, батьк-о), середнього роду з закінченням -о,-е,-я (олов-о, мор-е,лист-я).
2. Iменники II відміни поділяються на три групи:

ГРУПА	ПРАВИЛО	ПРИКЛАДИ
ТВЕРДА	Iменники, основа яких у називному вiдмiнку однини закiнчується на твердий нешиплячий приголосний	дуб , студент, Павло , сiдло
М'ЯКА	iменники чоловiчого роду з кiнцевим м'яким приголосним	скрипаль , вiнець , герой , обрiй
	iменники середнього роду з закiнченням -е , крiм тих , у яких перед -е виступаєнешиплячий приголосний	море , сонце , серце
	iменники середнього роду з флексiєю -я	умiння ,знання , полум'я , пiр'я
МІШАНА	iменники чоловiчого роду і середнього роду з основою на шиплячий	скрипаль , вiнець , герой , обрiй

Чи в Р. відмінку однини -ар, -ир наголошений? Відповідь може бути двояка: 
а) наголошений — тверда група: саніта́р — саніта́ра, корса́р — корса́ра, бригади́р — бригади́ра, букси́р — букси́ра; 
б) ненаголошений — м’яка група: кобза́р — кобзаря́, апте́кар — апте́каря, пусти́р — пустиря́, ко́зир — ко́зиря.

До твердої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них в родовому відмінку однини -ар, -ир і не наголошені) комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир (комара́ , хабара́, ва́рвара, до́лара, па́нцира, пла́стиру).
До твердої групи віднесено й прізвище Гончар — Гончара (хоч би мало бути Гончаря, як Бондар — Бондаря).

До м’якої групи, як виняток, належать також іменники (хоч у них і немає частини -ар, -ир) Ігор, якір, кучер (волосся), єгер (Ігоря, якоря, кучеря, єгеря).

3. Розподіл на групи іменників, які закінчуються на р:

ГРУПА	ПРАВИЛО	ПРИКЛАДИ
ТВЕРДА	іменники на -ар, -ер, -єр, -ир, -ір, -їр, -ор, -ур, -юр, -яр; наголос при відмінюванні не переходить з основи на закінчення	базар, інженер, карє'р, інжир, звір, Каїр, прапор, муляр
М'ЯКА	іменники на -ар, -ир; наголос при відмінюванні, особливо у множині, переходитьз основи на закінчення	вівчар, лікар, богатир, поводир
МІШАНА	іменники на -яр; наголос при відмінюванні переходить з основи на закінчення	cкляр, гусляр, газетяр

Чи в Р. відмінку однини наголос з -яр переходить на закінчення? Відповідь може бути двояка: 
а) переходить — мішана група: школя́р — школяра́, бджоля́р — бджоляра́ , бетоня́р — бетоняра́, човня́р — човняра́; 
б) не переходить — тверда група: ювіля́р — ювіля́ра, капіля́р — капіля́ра, сто́ляр — сто́ляра.

Іменник маляр залежно від наголосу належить то до твердої групи (ма́ляр — ма́ляра, ма́ляром, ма́ляри), то до мішаної (маля́р — маляра́, маляре́м, малярі́).

Можна групу іменників на -яр визначати й за їхнім лексичним значенням: 
усі назви осіб (за винятком іменників муляр, столяр, ювіляр, мадяр, ма́ляр, монтаньяр) належать до мішаної групи: зброяр, сміттяр, картяр; 

назви неістот (разом з винятками) — до твердої групи: футляр, перпендикуляр, екземпляр, окуляр.

III відміна

1. До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини (кров, ніч, сіль, відданість), а також іменник мати. 

IV відміна

1. До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а(я), які при відмінюванні у непрямих відмінках, крім знахідного і орудного, мають суфікси -ен-, -ат-, -ят- :галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім'-я, плем'-я.

іменники з суфіксом -ат (здебільшого позначають малих за віком істот або здрібнілі назви предметів)	список іменників з суфіксом -ен
тел-я - телят-и	ім'-я - імен-і
курч-а - курчат-и	плем'-я - племен-і
порос-я - поросят-и	сім'-я - сімен-і
цуцен-я - цуценят-и	вим'я - вимен-і
лош-а - лошат-и	тім'-я - тімен-і

Вправи на закріплення матеріалу

1. Пояснити правопис відмінкових закінчень даваль­ного й місцевого відмінків однини II відміни.

1.Директорові (директору), немовляткові (немов­лятку), при батькові (при батьку), на коневі (на коні), селу, роздоріжжю, Києву, острову, у гуртку, на дер­жаку, у степу, на снігу, у декреті, на поверсі, у стано­вищі, на роздоріжжі.

2.Дубові (дубу), ягняткові (ягнятку), при вчите­леві (при вчителю), місту, піддашшю, Лебедину, у ліжку, на дощику, у соку, на льоду, у центрі, на поро­зі, у житті, на подвір'ї.

 2 . Поставити іменники III і IV відмін у родовому й орудному відмінках однини та пояснити їх правопис.

Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, смерть, відповідь, галченя, гу­ся, хлоп'я, далечінь, мідь, голуб'я, коліща.

ЧИСЛІВНИК – це частина мова, яка означає число і порядок при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий?: п’ять, п’ятий

                                     

Числівники за значеннями і граматичними ознаками поділяються на:

·                       кількісні (скільки?): власне кількісні: три, сімсот, триста двадцять; збірні: четверо, двоє;

      дробові: дві третіх, півтора, нуль цілих дві десятих; незначено-кількісні: багато, мало, кілька,

                                                                                                    кільканадцять, кількадесят, стонадцять;

·                       порядкові (котрий): перший, другий, тридцятий, двісті третій.

УВАГА!  Двійка, десяток, сотня, половина, третина, чверть – це іменики;  

утроє, двічі, по-перше – це прислівники; подвоїти, потроїти – це дієслова;

Розрізняй числівники і прислівники-омоніми:

- багато тижнів (багатьох, багатьом) – числівник;працював багато (незмінне) – прислівник.

За будовою числівники поділяються на групи:

прості: один, сто; складні: одинадцять, двадцять;складені: двадцять три, сто двадцять два.

 Числівники, що означають кількість, у сполученні з іменниками виступають одним членом, якщо мають форму називного чи знахідного відмінків: Там три верби схилилися.

 

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівник один відмінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той.

Кількісні числівники, що означають цілі числа, змінюються за відмінками так:

	1, 2, 3, 4	від 5 до 20 і 30
Н. Р. Д. З. Ор. М.	два двох двом два, двох двома на двох	п’ять (п’ятеро) п’яти, п’ятьох п’яти, п’ятьом п’ять, п’ятьох п’ятьма, п’ятьома па п’яти, на п’ятьох

	від 50 до 80	від 200 до 900
Н. Р. Д. З. Ор. М.	п’ятдесят п’ятдесяти, -ьох п’ятдесяти, -ьом п’ятдесят, -ьох п’ятдесятьма, -ьома на п’ятдесяти, -ьох	п’ятсот п’ятисот п’ятистам п’ятсот п’ятьмастами на п’ятистах

Н. сорок          дев’яносто     сто                Р. сорока         дев’яноста       ста Д. сорока        дев’яноста       ста З. сорок         дев’яносто       сто О. сорока        дев’яноста       ста М. сорока        дев’яноста      ста

При відмінюванні числівників  ПАМ’ЯТАЙ:

- у назвах десятків змінюється ЛИШЕ ДРУГАчастина: п’ятдесят, п’ятдесяти, п’ятдесятьма, п’ятдесятьох;

-  

- у назвах сотень (від двісті до дев’ятсот) змінюються обидві частини: двісті, двохсот, двомастами, (на) двохастах;

- числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного мають закінчення –а;

- у дробовий числівниках чисельник відмінюється як кількісний, а знаменник – як порядковий : дві третіх, двох третіх, двом третім, двома третіми;

- у складених кількісних числівниках кожна частина відмінюються окремо за своїм типом;.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: триста двадцять третій, триста двадцять третього, триста двадцять третьому .

УВАГА! Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярдвідмінюються як іменники м’якої чи мішаної групи (нулем, тисячею) чи твердої групи (мільйоном, мільярдом).

ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСУ: Котра година?

10.00 – десята година;             10.30 – пів на одинадцяту;

10.15 – десята година п'ятнадцять хвилин, п'ятнадцять хвилин по десятій, п'ятнадцять хвилин на одинадцяту, чверть по десятій, чверть на одинадцяту;

10.45 – за п'ятнадцять одинадцята, за чверть одинадцята, чверть по одинадцятій.

УЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Іменник чоловічого роду з числівниками два, три чотири  вживаються у формі Н.в. множини: два учні, три бійці, чотири уроки.

                                

Іменник жіночого і середнього роду з числівниками два, три чотири  вживаються у формі Р. в. однини:

дві газети, три школи, чотири книги;   

два озера, три поля, чотири слова.

Уживання збірних числівників

Іменники середнього та чоловічого роду – назви істот та парні предмети вільно сполучаються зі збірними числівниками:

семеро гусенят п’ятеро друзів, шестеро дверей

АЛЕ іменники жіночого роду зі збірними числівниками не сполучаються: не можна сказати троє учениць, треба сказати три учениці.

Іменники при дробових числівниках та числівникахпівтора, півтори, півтораста мають форму Р. в.: дві п’ятих метра, двом п’ятим метра, двома п’ятимиметра;  півтора гривні, півтораста робітників, півторигодини.

Числівники від п’яти і далі у формі Н. в. вживаються з іменниками у формі Р. в.: вісім столів, тридцять дев’ять учнів, семеро хлопців.

В усіх інших відмінках проходить узгодження числівника з іменнком: восьми столів, тридцяти дев’ятьом учням.

У складеному числівнику іменник уживається в тій формі, якої вимагає останнє слово:

триста двадцять один учень, вісімсот дев’яносто чотири учні, сорок п’ята сторінка, тисяча дев’ятсот сімнадцятий рік.

 ЗВЕРНИ УВАГУ НА НАПИСАННЯ! 

25-поверховий; двадцятип’ятиповерховий;

259-мільйонний, двістіп’ятдесятидев’ятимільйонний;

136-мільярдний, стотридцятишестимільярдний.

 ТЕМА 4

САМОПЕРЕВІРКА

Перевірте себе. Випишіть прикметники в дві колонки: 1) у формі вищого ступеня порівняння; 2) у звичайній формі.

Швидший, всесильний, квітучий, ближчий, важчий, товстющий, збагне́нний, ясніший, добрячий, значніший, дужчий, здоровенний, худющий.

Ключ. З других букв має скластися закінчення вислову англійського філософа Ф.Бекона: “Людина, пануючи над іншими, втрачає …”

Позначте рядок прикметників, які вжито в формі найвищого ступеня порівняння:

А) абсолютно правильний, найлегший, найбільш урожайний;

Б) якнайшвидший, найбільш популярний, надзвичайно важливий;

В) найдрібніший, найменш прийнятий, якнайкоротший;

Г) дуже складний, найбільш небезпечний, зовсім темний.

Позначте речення, у якому прикметник виконує роль означення:

А) Кошеня було зовсім маленьке.

Б) Результати дослідів були несподіваними.

В) Над нами безхмарне небо.

Г) Сьогодні вітер сильний, поривчастий.

Позначте речення, які не потребують редагування:

А) Це була його найзаповітніша мрія.

Б) Задача розв’язана самим простим способом.

В) У липні ночі найтепліші.

Г) Треба знайти найбільш зручніший шлях.

Позначте рядок географічних назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на -ський:

А) Кіровоград, Кривий Ріг, Карпати;

Б) Дрогобич, Париж, Буг;

В) Збараж, Миргород, Петербург;

Г) Волноваха, Червоноград, Сиваш.

Позначте рядок прикметників, які вжито в значенні якісних:

А) сонячний погляд, лимонна хустка, лисяча посмішка;

Б)ведмежа послуга, медові очі, бузкова сукня;

В) солодкий голос, малиновий сік, дерев’яна огорожа;

Г) скляний посуд, скляний погляд, залізна воля.

У яких рядках усі прикметники пишуться через дефіс?

А) (гірсько)лижний, (українсько)німецький, (вічно)зелений;

Б) (темно)червоний, (науково)дослідний, (хіміко)біологічний;

В) (хлібо)булочний, (м’ясо)молочний, (жовто)гарячий;

Г) (жовто)блакитний, (спортивно)оздоровчий, (санаторно)курортний.

Позначте рядки прикметників, у кожному з яких пишеться –НН-:

А) незрівня…ий, буде…ий, бездога…ий;

Б) сті..ий, звіри..ий, тума..ий;

В) змії…ий, напруже…ий, щоде…ий;

Г) невблага…ий, широче…ий, бездо…ий.

Виділити прикметником та визначити їх розряд.

      1. Стерня коле босі ноги (М.К.).

      2. Зінько з Іваном половили бусурманських коней (К.Б.).

      3. Важкі жолуді падали додолу.

      4. Посипались зрадницькі кулі…(К.Б.).

       5. Зарості ведуть свій родовід від віковічних пралісів (Ю.З.)

Текст і завдання до нього.

     (1) І тоді стало несподіване для хлопчика… (2) Од того дотику його бридливо пересмикнуло і підняло. (3) Білий кінь шарпнувся, вирвав кінець повода, дико звівся на задні ноги, біснувато стріляючи страшними, кривавими очима. (4) Цієї хвилини він був справжнім білим конем, відважним та одчайдушним, як його далекі предки. (5) Хлопчик відсахнувся, у грізнім подиві занімів Степан. (6) Шептало легко опустився на передні ноги, збив копитами пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь (За В.Дроздом).

А У якому рядку прикметник ужитий у значенні іменника.

                          
Б Укажіть речення, у яких ужито тільки якісні прикметники.

В Укажіть речення, у яких вжито відносні прикметники.

У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:                   

А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;

Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;

В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.

У якому рядку всі числівники у родовому відмінку мають закінчення -а:                   

А) сорок, сто сорок, дев’яносто, сто;

Б) двісті, сорок, сто п’ятдесят, сімсот;

В) двісті дев’яносто, сімсот сорок, десять, три.

У якому рядку всі числівники кількісні?

А) три, двійко, двісті, сороковий, двадцять сьомий;

Б) перший, третій, дев’ять, сьомий;

В) десять, десятеро, одна п’ята, сто двадцять, сорок.

Числівник нуль, тисяча, мільйон, мільярд

відмінюються:

А) як кількісні числівники;

Б) як порядкові числівники;

В) як іменники.

Позначте рядок, у якому числівники змінюються за родами, числами, відмінками:

А) сімдесятий, сорок третій, сотий;

Б) одинадцятий, сімдесят два, семисотий;

В) дванадцятий, сім тисяч, тридцять четвертий

У якому рядку всі числівники порядкові?

А) шестеро, восьмеро, двадцятеро, четверо;

Б) другий, сорок третій, дев’яностий, триста третій;

В) дві десятих, вісім, другий, шостий.

Позначте рядок, у якому не всі слова числівники:

А) один, десять, дві десятий, п’ятий, дванадцятий;

Б ) одиниця, десятка, двійка, багато, третій;

В) другий, кілька, чимало, кількасот, стонадцять.

Позначте рядок, у якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

А) триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;

Б ) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

В) п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

Г) чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.

Розкрити дужки.

2/3 (склянки) - _______________; 4/9 (метр)__________; 3/5 (виграш)__________;

продали 26 (двері)_________;  закупили 472 (трактор)________; 

утворили близько 100 (асоціація)______________.

Цифри записати словами, розкрити дужки.

1 (слива), 1(яблуко), 1 (сестра), 1 (м’яч);  2 (учень), 2 (дівчина), 2 (перо), 2 (дуб); 3 (хлопець), 3 (брат),

3 (груша), 3 (вікно), 3 (журнал); 4 (товариш), 4 (книга), 4 (вухо), 4 (відмінник);

Яку синтаксичку роль виконує числівник у реченні: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Ш.)

Позначте рядок, у якому кожне складне слово пишеться разом:

А) (півтора)метровий, (триста)перший, (тридцяти(тисячний);

Б (сто)кілометровий, (семи)сотий, (триста)восьмий;

В) (восьми)гранний, (дванадцяти(тонний), (вісімдесяти)річний).

Позначте рядок, у якому в усіх випадках замість крапок треба писати -и:

А) два комп’ютер…, три з половиною гектар…, двадцять чотири ящик…;

Б) нуль цілик і дві десятих відсотк…, три глобус…, два предмет…;

В) чотири портрет…, два словник…, півтора контейнер…

Укажіть рядки, у яких словосполучення побудовані правильно:

А) десятеро курчат, двоє хлопчиків, троє учениць;

Б) двоє окулярів, п’ятеро цуценят, троє вікон;

В) четверо ножиць, двоє учнів, шестеро мавпенят;

Г) семеро хлопців, троє саней, четверо кошенят;

Д) двоє дверей, троє сестер, четверо ведмежат;

Е) двоє кухарок, четверо медсестер, троє ягнят.

Перевірте себе. Випишіть іменники в дві колонки: 1) ті, які можна вжити із збірним числівником двоє; 2) ті, які не вживаються із збірними числівниками.

Однокласник, ножиці, спиця, обценьки, будинок, основа, стіна, граблі, сани, кілограм, осокір, ягня, ворота, ключ, клієнт, дочка, кошеня, двері, квітка, маля, малюнок.

Ключ. З других букв іменників мають скластися слова, пропущені в прислів’ї: “… не скаже…”

Перевірте себе. Випишіть, розкриваючи дужки, словосполучення в такій послідовності: 1) ті, іменники в яких мають закінчення –и або -і; 2) ті, іменники в яких мають закінчення –а або –я.

Півтора (день), два (океан), три (раз), два (колесо), півтора (оселедець), чотири (ешелон), три (акціонер), півтора (пиріг), чотири (стебло), два (пенал), три (ставок), чотири (сито).

Ключ. З других букв іменників має скластися закінчення прислів’я: “Голова не на те, щоб тільки…)

ТЕКСТ І ЗАВДАННЯ ДО НЬОГО

     (1) І справді, ще до смерку примчав гонець із сусіднього зимівника. (2) Він сповістив, що кошовий Бородавка рихтує вісімдесят байдаків – іти морем на Туреччину. (3) Товариство відпливе за три дні. (4) Дев’ятеро молодих козаків поскакало з хутора найбистрішими кіньми. (5) А десятим скакав Михайлик. (6) Баскими кіньми домчали до перевозу, поромом перехопились на той берег. (7) На березі ніде було пропхатися: вся Січ вийшла вантажити байдаки. (8) Козаки тягали невеличкі гармати-фальконети, приладнували їх по чотири, по шість на човен (За В.Маликом).

А Укажіть речення, в якому вжито порядковий числівник.

Б Укажіть речення, в якому вжито збірний числівник.

В Укажіть речення, в яких ужито кількісні числівники в формі знахідного відмінка.

 ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ ЗА ТАКИМИ ТЕСТАМИ

ВАРІАНТ 1

1.                    Продовжити визначення: «Прикметник – це самостійна частина мови, що означає…

А. …дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? Що з ним робиться?»

Б. … назву предмета і відповідає на питання хто? що?»

В. … ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?»

Г. … ознаку предмета за дією і відповідає на питання який?»

2. Укажіть речення, в якому прикметник виконує синтаксичну роль присудка.

А. Будинок – невисокий, гарний – визирав з-під густого гілля.

Б. Школа стояла на невисокому горбі.

В. Зоопарку подарували двох молодих мавпочок.

Г. Вітер сильний, поривчастий.

3.  Укажіть, у якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники.

А. Швидка реакція, зеленуватий колір, кульгавий чоловік, здоровенний дуб, міський пейзаж.

Б. Літній день, ранкова роса, річковий вокзал, гречана каша, дерев′яна ложка.

В. Вечірнє світло, прирічкова територія, слюсарна майстерня, волоський горіх, похмурий день.

Г. Широкий степ, далека дорога, сліпа людина, прекрасний вчинок, старенький будинок.

4.Укажіть словосполучення, в якому присвійний прикметник вжито у значенні якісного.

А. Ведмежа шкура.

Б. Кроляча клітка.

В. Лисяча посмішка.

Г. Заячий хвіст.

5. Укажіть ряд, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння.

А. Кислий, синій, розумний, сміливий, чесний.

Б. Туристичний, мужній, героїчний, бабусин, оксамитовий.

В. Блакитний, океанський, вовчий, сибірський, радісний.

Г. Хоробрий, відважний, гордий, кульгавий, спритний.

6.     Укажіть ряд, у якому всі прикметники належать до м′якої групи.

А. Повен, дрібен, здатен, ладен, здоров.

Б. Радісний, бадьорий, веселий, затишний, житній.

В. Милий, веселий, синій, любий, фінальний.

Г. Середній, художній, вчорашній, колишній, торішній.

7.       Укажіть ряд прикметників, у суфіксах яких пишеться –е.

А. Страшнес …нький, рум′ян…нький, зворушл…вий.

Б. Дрібнес …нький, сувор…нький, хоробр…нький.

В. Ввічлив…нький, розумн…нький, заспокійл…вий.

Г. М′якес…нький, доброзичл…вий, запаморочл…вий.

8.  Укажіть ряд назв, від яких можна утворити прикметник, що закінчується на  -цький.

А. Чех (народ), товариш (допомога), козак (шабля).

Б. Кагарлик (поїзд), чумак (віз), Бахмач (музей).

В. Париж (аеропорт), турист (намет), Луцьк (маршрут).

Г. Бучач (санаторій), Ірпінь (завод), Овруч (ліс).

9.      Укажіть ряд прикметників, у яких пишеться –нн.

А. Вовня…ий, сокол…ий, страше…ий, букве…ий, бджоли…ий.

Б. Лимо…ий, орли…ий, качи…ий, безтала…ий, солом′я…ий.

В. Невблага…ий, пшоня…ий, благослове…ий, солов′ї…ий, кі…ий.

Г. Свяще…ий, невблага…ий, маши…ий, стара…ий, віко…ий.

10.   Укажіть ряд прикметників, кожен з яких пишеться через дефіс.

А. Гірсько (лижний), українсько (німецький), (вічно)зелений.

Б.  Темно(червоний), науково(дослідний), хіміко(біологічний)

В. Кисло (солодкий), північно(східний), легко(атлетичний).

Г. Хлібо(булочний), військово(морський), жовто(гарячий).

11.   Укажіть, що означають порядкові числівники.

А. Відношення до місця і часу.

Б. Порядок предметів при лічбі.

В. Число і кількість предметів.

Г. Абстрактну, невизначену кількість.

12. Укажіть, на які розряди поділяються кількісні числівники.

А. Загальні, власні.

Б. Цілі, дробові, збірні.

В. Прості, складені.

Г. Цілі, дробові, складені.

13. Укажіть, в якому рядку всі числівники кількісні.

А. Одинадцять, три четвертих, декілька, сімнадцять.

Б. П′ятсот, кільканадцять, дев′ятисотий, сто.

В. Один, одна друга, перша, двоє.

Г. П′ять шостих, десятеро, сорок п′ять, сімнадцять.

14. Укажіть, у якому рядку всі форми числівника записані правильно.

А. Сорока чотирьох, п′ятьмастами п′ятдесятьма дев′ятьма.

Б. Триста сімдесяти п′ятьох, шестисот дев′яносто трьох.

В. Восьмистам шести десяти шести, восьмистам п′ятидесяти двох.

Г. Двумастами трьома, тридцятьох шістьох.

15.        Укажіть, у якому рядку всі числівники прості за складом.

А. Двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п′ятдесят вісім, дев′яносто один.

Б. Один, двісті, мільйон, тисяча.

В. Одна друга, сто два, двадцять один, сімдесят вісім.

Г. Дев′ятистам, шістнадцять, десять, тридцять три.

16.   Укажіть речення, в якому вжито числівник.

А. Четвірка друзів вирушила до лісу.

Б. У саду нам пощастило знайти з десяток великих яблук.

В. Мій брат відзначає своє двадцятиліття.

Г. У цьому місті я живу десятий рік.

17.   Укажіть ряд числівників, які змінюються за родами, числами та відмінками.           

А. Тридцять перший, сьомий, шістнадцятеро.

Б. Сімдесятий, третій, триста сорок восьмий.

В. Дев′ятий, вісімдесят другий, чотириста сім.

Г. Двісті двадцять два, сто шостий.

18.   Укажіть ряд словосполучень, де в усіх випадках слід писати –и.

А. Півтора центнер…, два пакет…, три кілометр…

Б. Три кілограм…, два комп′ютер, чотири велосипед…

В. Чотири портрет…, півтора відвотк…, два словник…

Г. Двадцять три зошит…, два з половиною крок…, сто грам…

19. Визначте, в якій синтаксичній ролі виступає числівнику реченні: Я склав тестування на «дванадцять».

А. Присудок.

Б. Обставина.

В. Додаток.

Г. Означення.

20.    Укажіть, який із займненників не має називного відмінка, роду і числа.

А. Якого.

Б. Себе.

В. Ніякому.

Г. Будь-яким.

21.   Укажіть, у якому рядку всі наведені слова – займенники.

А. Жодний, відомий, гарний, всякий, гіркий.

Б. Який, нічий, такий, інший, самий.

В. Кожний, твій, усякий, будь-який, абиде.

Г. Всякий, кожний, увесь, всюди, декого.

22. Укажіть ряд займенників, які змінюються так само, як прикметник.

А. Я, ними, скількох.

Б. Котрий, ніякий, ті.

В. Дещо, нікого, мене.

Г. Всякий, будь-чий, твій, себе.

23.    Укажіть ряд, в якому займенники пишуться через дефіс.

А. (Який)небудь, (хтозна)ким, (будь)кому.

Б. (Аби)чий, (ні) в кого, (де) якому.

В. (Будь) ким, (казна)що, (ані)якому.

Г. (Аби) з ким, (ані)чий, (що)небудь.

24.               Укажіть, в якому рядку є «зайве» слово.

А. Мій, нашим, вашому, їхньому.

Б. Який, чийого, скількох, чого.

В. Хто-небудь, що-небудь, який-небудь, якийсь.

Г. Кожний, скільки, інший, усякий.