Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої синтаксичної ролі.
Гори долини сади сумують за теплом.
Між небом і землею світило ясне сонце.
Вечір наступав теплий тихий.
Калина кетяги схилила і задумалась.
Клоуз-тести
1. Члени речення, які відповідають на одне і те саме питання, відносяться до одного і того самого слова у реченні – це …
а) головні члени речення; б) другорядні члени речення;
в) однорідні члени речення
2. Однорідні члени речення є …
а) залежними один від одного; б) рівноправними членами речення.
3. Однорідні члени речення поєднуються за допомогою ….
а) тільки сполучникового зв’язку; б) тільки безсполучникового зв’язку;
в) сполучникового, безсполучникового, змішаного зв’язку.
4. Однорідними можуть бути …
а) тільки головні члени речення; б) тільки другорядні члени речення;
в) головні і другорядні члени речення.
5. Однорідні члени речення можуть бути
а) поширені та непоширені; б) прості та складні;
в) односкладні та двоскладні.
6. Між однорідними членами речення на письмі ставиться …
а) тире; б) крапка з комою; в) кома.
Схема синтаксичного розбору речення з однорідними членами
Загальна характеристика простого речення. (за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, за складом граматичної основи, за наявністю другорядних членів речення, за наявністю необхідних членів речення). Чи ускладнене речення однорідними членами, якими саме. Якого слова в реченні стосуються однорідні члени. Якими частинами мови виражені однорідні члени речення. Є однорідні члени поширеними (мають при собі пояснювальні слова) чи непоширені. Як поєднані між собою однорідні члени: сполучниковим, безсполучниковим або змішаним зв’язком.
Зразок усного розбору
Бадилина, пташка, кущик – усе звикає до життя в сутінках. (Є. Гуцало)
Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне; ускладнене однорідними підметами. За змістом однорідні підмети бадилина, пташка, кущик стосуються слова усе; виражені іменниками; непоширені; пов’язані між собою безсполучниковим зв’язком.
Зразок письмового розбору
Бадилина, пташка, кущик – усе звикає до життя в сутінках. (Є. Гуцало)
Речення розп., неокл., просте, двосклад., пошир., повне; усклад. однор. підмет.; стос. сл. усе; вираж імен.; непошир.; безсполучн. зв.
Узагальнено-особовим називається односкладне речення, головний член якого називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного і всіх: Що посієш, те й пожнеш (Народна творчість).
Головний член виражений переважно дієсловом 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів, рідше — дієсловом 1-ї особи множини, 3 -ї особи множини теперішнього або майбутнього часу.
Узагальнено-особові речення найчастіше трапляються в усній народній творчості (у прислів’ях і приказках), крилатих висловах: Не кажи «гоп», доки не перескочиш.
· Дослідження-відновлення (дидактична картка)
Доберіть кінцівки афоризмів Г. Сковороди. Доведіть, що ці афоризми містять узагальнено-особові речення.
1. Бери вершину а) … не по шкарлупі, а по ядру.
2. Уподібнюйся пальмі : б) … я сам перший люблю.
3. Визначай смак в) … а за серце.
4. Коли хочу, щоб мене любили, г) … і матимеш середину,
5. Не за обличчя судіть, ґ) … чим міцніше її стискає скеля, тим швидше
і прекрасніше здіймається вона догори.
д) … а за красу.
Безособовим називається односкладне речення, у якому головний член повідомляє про дію або стан, що мисляться як незалежні від будь-якого діяча: Щ е вчора туманилось й супилось… (Є. Гуцало).
Безособове речення повідомляє про явища природи, фізичний і психічний стан людини. У ролі головного члена безособового речення виступає:
а) безособове дієслово або особове, що має безособове значення: Тим часом розвиднялося, світало (М. Рильський). Пахне липою медово (В. Сосюра)
б) безособова форма дієслова на -но, -то: На галявині вже збудовано хату, засаджено городець (Леся Українка),
в) прислівник (може поєднуватися з дієсловами бути, стати, починати, робитися тощо): Біло, чисто попід наметами (Леся Українка). Мені стало прикро(Я. Баш)\
г) дієслово немає (нема), а також не було, не буде: Яких тільки вечорів немає на світі (Є. Гуцало)-,
ґ) неозначена форма дієслова (інфінітив): Не злічити мені цих зірок
(В. Сосюра)]
д) слова треба, можна, доцільно тощо, які можуть поєднуватися з інфінітивом: До чистої мети треба іти чистою дорогою (Леся Українка).
Перебудуйте речення першого абзацу тексту у двоскладні.
Безособові речення, які називають явища природи, фізичний і психічний стан людини, властиві насамперед художньому стилеві. Наприклад: Гримить! Тайна дрож пронимає народи (І. Франко). Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник). Забіліли сніги… замело (Б. Олійник).
Безособові речення вживаються тоді, коли потрібно підкреслити стихійність певної дії, стан, який не залежить від волі людини. Тобто найголовніше в таких реченнях власне дія, а не той, хто її виконує. Наприклад: Повідлітало і не стало. І стало тихо в небесах (М.Вінграновський). Для переможців олімпіади замовлено екскурсію до столиці.
Коли треба наголосити на результаті дії, необхідності її виконання, надати висловленню вигляду інструкції, правила, вказівки, так само використовують односкладні безособові речення. Отже, односкладні безособові речення — характерна ознака наукового та офіційно-ділового стилю. Наприклад: Книжку відредаговано й передано до друкарні. Для безпеки персонального комп’ютера слід регулярно запускати анти вірусну програму.
· Діти, на жаль, я загубила кінець цієї чудової казки. Тож прошу вас допомогти мені завершити її. Одним із домашніх завдань, за бажанням, буде… продовжити казку.
· Робота з теоретичним матеріалом
Картка 4. (Слайд 6)
Неозначено-особовим називається односкладне речення, у якому головний член називає дію, що виконується невизначеною або умисне не названою особою: Танцюють, співають, веселяться на вулицях (О. Довженко).
Головний член у неозначено-особових реченнях виражений дієсловом 3-ї особи множини теперішнього і майбутнього часу, формою множини минулого часу. У неозначено-особових реченнях основна увага зосереджується на дії, а не на її виконавцеві.
|
· Робота з теоретичним матеріалом
Картка 5. (Слайд 8)
Називним називається односкладне речення, у якому стверджується наявність предметів і явищ без вказівки на дію чи процес: Ніч. Тиша. Біле, біле поле (В. Сосюра).
Головний член, подібний до підмета, виражений іменником у Н. в. або кількісно-іменниковим словосполученням:
Весна. П’ять білих птахів. Багато людей.
Називне речення може поширюватись узгодженими й неузгодженими означеннями, додатками: Чорна – чорна та глибока ніч… (Леся Українка). Ш ум лісу. Скрипіння старих сосон. Спогади про дитинство .
|
Немає коментарів:
Дописати коментар